Словник Української Мови
1. Особа, яка керує загоном піонерів, юних туристів або іншою дитячою чи молодіжною групою, здійснює їх виховання та організацію дозвілля.
2. Керівник, провідник групи людей (наприклад, туристів, екскурсантів), який супроводжує їх, роз’яснює маршрут, забезпечує безпеку та надає необхідну інформацію.
3. (переносне значення) Той, хто веде за собою, вказує шлях у розвитку якої-небудь галузі знань, мистецтва; ідейний натхненник, лідер.
1. (у фізиці) Який створює реактивну тягу за рахунок викиду струменя заряджених частинок (іонів, електронів, плазми), прискорених електричним полем; призначений для цього.
2. (про двигун, рушій) Тип ракетного двигуна, у якому робоче тіло (зазвичай рідкий або газоподібний) іонізується та прискорюється до високих швидкостей електричним полем для створення тяги; електричний ракетний двигун.
1. Який стосується рослини гвоздика, належить до неї або виготовлений з неї.
2. Який має колір, схожий на колір пелюсток гвоздики; яскраво-рожевий, багряний.
3. Який стосується ботанічної родини гвоздикових (Caryophyllaceae), до якої належать гвоздика, смілка, куряче просо та інші рослини.
Вожата — жіночий відповідник до слова “вождь”, що означає жінку, яка очолює плем’я, народ, військо або якусь громаду; керівниця, провідниця.
Вожата — жінка, яка є головною, провідною фігурою в певному русі, ідеологічному напрямі, політичній партії або соціальній групі.
Вожата — розмовна назва жінки, яка працює керівником дитячого загону у піонерському таборі, студентському будівництві тощо; вихователька-організаторка.
1. Той, хто веде за собою, показує шлях іншим; провідник, провожатий.
2. Особа, яка очолює, керує групою людей (звичайно невеликою) або суспільним рухом; лідер.
3. Тварина (найчастіше самець у зграї або стаді), яка йде попереду та веде за собою інших.
4. Розмовне позначення людини, яка має великий авторитет серед певного кола, особливо серед молоді або в неформальному середовищі.
1. Прянощі у вигляді висушених бруньок вічнозеленого тропічного дерева родини миртових, що мають сильний аромат і гострий присмак; також саме це дерево.
2. Багаторічна декоративна рослина родини гвоздикових з пахучими квітками різних кольорів, часто з зубчастими пелюстками.
3. Окремі квітки або букет із квітів цієї рослини.
Вожай — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Електрорафінування — це електролітичний процес очищення (рафінування) металів, при якому нечистий метал, що служить анодом, розчиняється в електроліті, а на катоді осідає вже очищений метал.
Електрорафінування — технологічний процес у металургії, що застосовується для отримання високочистих металів (наприклад, міді, нікелю, свинцю, золота) шляхом їх електролітичного виділення з розчинів або розплавів солей.
1. Дія за значенням дієслова “водити” у значенні керування транспортним засобом або твариною.
2. Процес керування автомобілем, мотоциклом, возом тощо; перебування за кермом транспортного засобу з метою його переміщення.
3. (перен., розм.) Поведінка, дії, спрямовані на керування, вплив на когось або на перебіг якоїсь справи.
1. Зменшувально-пестлива форма іменника “гвоздь” — невеликий цвях, часто з широкою декоративною шляпкою, що використовується в столярстві, для кріплення тонких матеріалів або в декоративних цілях.
2. Рідкісний варіант назви пряної рослини та її висушених бруньок, що мають сильний аромат; зазвичай вживається “гвоздика”.
3. Діалектна або застаріла назва квітки садової або дикорослої гвоздики.