Древослів

Словник Української Мови

  • генеричний

    1. Загальний, родової природи, що стосується цілого класу, категорії об’єктів або явищ, а не окремого представника.

    2. У фармацевтиці та торгівлі: такий, що не має зареєстрованої торгової марки (бренду), є замінником оригінального препарату або товару, зазвичай за нижчою ціною.

    3. У лінгвістиці: такий, що виражає загальне поняття про предмет або особу як представника цілого класу (наприклад, генеричний іменник).

    4. У програмуванні: такий, що може працювати з різними типами даних, не прив’язуючись до конкретного (наприклад, генеричний тип, генеричний метод).

  • відмітник

    Спеціальна зошитна клітина для запису відміток учня, що використовується в навчальних закладах.

    Розмовна назва для щоденника учня, куди вносяться відмітки та зауваження.

  • енергопотяг

    Електровоз або тепловоз, який використовується для перевезення пасажирів або вантажів.

    Спеціально сформований та обладнаний склад із локомотивом, призначений для забезпечення енергетичних об’єктів (наприклад, електростанцій) паливом (вугіллям, газом) у разі аварійних ситуацій або посиленого режиму роботи.

  • відмітка

    1. Оцінка знань, навичок або поведінки учня, студента тощо, що виражається в балах або інших символічних позначках.

    2. Письмова або умовна позначка, знак, зроблений на чомусь для пам’яті, для виділення чи розрізнення.

    3. Короткий запис, помітка, замітка про щось у документі, щоденнику, на полях книги тощо.

    4. У техніці — позначення на шкалі вимірювального приладу, що відповідає певному значенню величини.

    5. У геодезії — числова характеристика висоти точки земної поверхні щодо прийнятого рівня (наприклад, рівня моря).

  • генерація

    1. Однорідна за віком група людей, які народилися приблизно в один період і переживають спільні історичні та соціальні події, що формують їхні світогляд та цінності (наприклад, покоління).

    2. Покоління, вік, проміжок часу між народженням батьків і народженням їхніх дітей (зазвичай близько 25–30 років).

    3. У техніці та природничих науках — процес утворення, вироблення або виробництва чогось (електроенергії, тепла, ідеї тощо).

    4. У біології — кожен окремий щабель у ланцюгу розмноження живих організмів від певних предків до нащадків.

    5. У математиці та інформатиці — процедура створення об’єкта, послідовності або даних за певним алгоритмом.

  • енергопостачання

    1. Процес забезпечення споживачів енергетичними ресурсами (електроенергією, теплом, газом тощо) для їх життєдіяльності та господарських потреб.

    2. Система організацій, споруд, мереж та технічних засобів, призначена для безперервного забезпечення споживачів енергоносіями.

    3. Сукупність енергетичних ресурсів, що постачаються споживачам протягом певного періоду.

  • відмітина

    1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.

    2. (рідко, спец.) Позначка, знак, яким щось відмічають; те саме, що відмітка.

  • відмітання

    1. Дія за значенням дієслова “відмітати”; усунення чогось за допомогою мітли, щітки, руки тощо; відкидання убік.

    2. (переносно) Рішуче відкидання, заперечення або відхілення чогось (наприклад, сумнівів, звинувачень, пропозицій).

    3. (спеціальне) У техніці — етап циклу роботи двигуна внутрішнього згоряння, коли відпрацьовані гази виштовхуються з циліндра.

  • генератриса

    1. У геометрії: пряма лінія, яка своїм рухом утворює певну поверхню (наприклад, циліндричну або конічну).

    2. У техніці: основна деталь, що задає форму або траєкторію руху інших частин механізму.

  • енергоощадність

    Енергоощадність — це властивість техніки, пристроїв, будівель або технологічних процесів, що полягає в економному, раціональному використанні паливно-енергетичних ресурсів (електроенергії, газу, тепла тощо) для досягнення заданого корисного результату.

    Енергоощадність — це сукупність заходів, спрямованих на зменшення обсягів споживання енергетичних ресурсів при збереженні відповідного рівня енергетичного забезпечення будівлі, підприємства, галузі або економіки в цілому.

    Енергоощадність — це принцип або концепція господарювання, що ґрунтується на підвищенні ефективності використання енергоносіїв та усуненні марнотратства з метою економії коштів та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.