Словник Української
1. Місто в Польщі, столиця Поморського воєводства, великий морський порт на Балтійському морі в гирлі річки Вісла; історично один з головних центрів Ганзи.
2. Історична назва цього міста, що вживалася в українській мові до середини XX століття; сучасна стандартизована назва — Гданськ.
1. Стосунок до міста Ґданськ (Польща), пов’язаний з ним, що походить із нього.
2. Стосунок до історичної області Померанія, центром якої було місто Ґданськ.
1. (діал.) Гниле дерево, трухлявина, перегнила деревина.
2. (перен., розм.) Про людину, яка має кволий, хворобливий вигляд або слабкий характер.
Власна назва, що походить від прізвища Ґдира — застосовується для позначення сорту картоплі, виведеного селекціонером Петром Ґдирою.
Посадова особа в системі окупаційної адміністрації нацистської Німеччини під час Другої світової війни, керівник ґебіту — адміністративної одиниці (округи) на території Генеральної округи (наприклад, у складі Райхскомісаріату Україна).
1. Прикметник до слова “ґвинт”; властивий ґвинту, призначений для нього.
2. Який має форму або виконує обертальний рух, подібний до руху ґвинта; спіральний, гвинтоподібний.
3. У складі технічних термінів: що діє або приводиться в рух за допомогою ґвинта (наприклад, ґвинтовий насос, ґвинтова передача).
Літальний апарат важчий за повітря, у якого підйомна сила створюється одним або декількома несучими гвинтами, що обертаються навколо вертикальної осі; вертоліт.
Який стосується ґвинтокрила, властивий йому.
Який має рушій у вигляді несного ґвинта (повітряного гвинта), призначений для вертикального зльоту та посадки (про літальний апарат).
1. Вкручувати, закріплювати або з’єднувати за допомогою ґвинта чи ґвинтової нарізі.
2. Обертати щось навколо осі, закручувати, вкручувати (наприклад, ґвинт, болт, цвях-шуруп).
3. Перен., розм. Робити щось дуже повільно, зволікати, тягти час; крутити, морочити голову.
1. Обертатися навколо власної осі, рухатися по спіралі, як ґвинт.
2. Перен. Крутитися, вертітися, метушитися навколо чогось або когось.
3. Розм. Повільно, з труднощами підійматися вгору, витися (наприклад, стежкою вгору).