1. (геол.) Власна назва геологічної формації, що складається переважно з глин, пісків і пісковиків, поширеної на території України (зокрема в Дніпровсько-Донецькій западині) та відноситься до середнього еоцену палеогенової системи.

2. (загальне) Місцевість або територія, багата на земельні угіддя, родючі ґрунти; надмірно великі земельні володіння (застаріле або рідковживане значення).

1. Властивість звучання, що характеризується наявністю багатьох різних звуків, тонів або голосів; музичне, гармонійне поєднання різних звукових елементів.

2. Переносно: багатогранність, різноманітність вираження думок, почуттів або художніх засобів у творчості, мовленні тощо.

1. Властивість або стан системи, мережі чи структури, що характеризується наявністю багатьох взаємозв’язків, шляхів комунікації або можливостей взаємодії між її елементами.

2. У техніці та інформатиці — здатність пристрою, мережі чи інтерфейсу підтримувати одночасне підключення або передачу даних через кілька незалежних каналів зв’язку.

3. У соціології та менеджменті — характеристика соціальних чи організаційних структур, де індивіди чи підрозділи мають численні та різнобічні зв’язки один з одним, що підвищує надійність та ефективність системи.

Властивість або здатність технічного пристрою (переважно вогнепальної зброї) здійснювати кілька пострілів без перезаряджання.

У фізиці елементарних частинок — властивість деяких частинок мати кілька можливих значень електричного заряду.

1. Біологічна властивість насіння або плодів, що містять більше одного зародка, здатних до розвитку в окремі рослини.

2. У медицині — рідкісний феномен багатоплідної вагітності, при якому в одній плодовій оболонці (амніоні) розвивається два або більше окремих зародків (моноамніотична багатоплідність).

Властивість або характеристика об’єкта (переважно громадської будівлі, культурного закладу тощо), що полягає в наявності кількох залів, призначених для різних цілей (наприклад, для проведення концертів, конференцій, вистав одночасно).

Архітектурно-планувальна особливість кінотеатру, концертного палацу, бібліотеки, музею або подібного закладу, який складається з декількох окремих зал для глядачів, відвідувачів або експозицій.

1. Здатність системи (комп’ютерної, когнітивної тощо) виконувати кілька різних завдань або процесів одночасно або шляхом швидкого перемикання між ними.

2. У психології та нейронауці — властивість людського мозку частково концентруватися на кількох видах інтелектуальної діяльності в один проміжок часу, часто зі зниженням ефективності виконання кожного окремого завдання.

Багатозабійність — властивість гірничої виробки (шахти, кар’єру) або системи розробки родовища, що характеризується наявністю одночасно діючих декількох вибоїв (забоїв), тобто фронту очисних робіт.

1. Властивість бути багатожильним; наявність у рослини, зокрема у злаків, кількох стебел (жил) з однієї кореневої системи.

2. У переносному значенні — здатність людини до різноманітної, плідної діяльності в одній або кількох галузях одночасно; багатогранність.

1. Ботанічна характеристика листкової пластини, яка має численні жилки, що розташовані паралельно або утворюють густу мережу.

2. У переносному значенні — надмірна складність, багатошаровість або розгалуженість структури, ідеї, сюжету тощо.