Ароїлоксилювання — хімічний процес, реакція введення ароїлоксильної групи (-OAr, де Ar — ароматичний радикал) в органічну молекулу, зазвичай шляхом заміщення атома гідрогену або іншого функціонального залишку.
-
аролій
1. (мистецтво) Візантійська та давньоруська прикраса у вигляді стилізованого рослинного орнаменту, що нагадує листя акації або пальми; часто використовувався в архітектурі, іконописі та книжковій графіці.
2. (іконопис) Стилізоване зображення пагона або дерева життя у вигляді трилисника, що символізує вічне життя; характерний елемент давньоруського та українського іконопису, особливо в оздобленні нимбів та фону.
-
аристарх
1. Власна назва: ім’я давньогрецького астронома та математика з острова Самос (бл. 310–230 до н. е.), який першим висунув гіпотезу про обертання Землі навколо Сонця.
2. Загальний термін (переносне значення): суворий, принциповий і неупереджений критик, особливо в галузі мистецтва, літератури або науки; людина з високим смаком і безкомпромісними вимогами.
-
аристархівна
1. (істор.) Представниця аристархів — прибічників аристархівства, релігійно-політичної течії в Російській імперії XVIII століття, що виступала за обмеження церковного землеволодіння та підпорядкування церкви державі.
2. (рідко, перен.) Жінка або дівчина, що відрізняється надмірною, педантичною критичністю або схильна до прискіпливого осуду; жіночий відповідник до слова “аристарх” у значенні “суворий критик”.
-
аристархович
1. Власна назва, що походить від імені Аристарх, утворена за допомогою патронімічного суфікса -ович; означає “син Аристарха”.
2. Рідкісне прізвище українського або східнослов’янського походження, утворене від канонічного імені Аристарх.
-
аристей
1. У давньогрецькій міфології — божество, що уособлювало корисні людям культурні рослини, покровитель землеробства, садівництва та тваринництва, син Аполлона та Кірени.
2. Історична особа — Аристей з Проконнеса (VII–VI ст. до н.е.), давньогрецький мандрівник і поет, автор втрачених праць «Арімаспея» та «Про природу».
-
аристид
1. Аристид — чоловіче ім’я давньогрецького походження, що означає “найкращий”, “найдостойніший”.
2. Аристид (бл. 530 — бл. 468 до н.е.) — афінський політик і полководець, один з “батьків-засновників” Афінської демократії, прозваний “Справедливим”. Відомий своєю чесністю та непримиренністю до корупції, був архонтом і стратегом під час греко-перських воєн, організовував Делоський союз.
3. Аристид (Аристид Фіванський) — давньогрецький художник IV століття до н.е., відомий своїми жанровими картинами та зображеннями битв.
-
аристидівна
Аристидівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Аристид; відповідає на питання «чия дочка?» (напр., Марія Аристидівна — Марія, дочка Аристида).
-
аристидович
1. Син Аристида (чоловіче ім’я), що вказує на походження від батька з цим ім’ям; патронімічне прізвище або по батькові.
2. Прізвище, що походить від імені Аристид, характерне для представників української, білоруської, польської та інших слов’янських культур.
-
аристогенез
1. В еволюційній біології — теорія, що припускає наявність у живих організмів внутрішньої, спрямованої сили прогресивної еволюції, яка обумовлює виникнення нових, більш досконалих форм; одна з концепцій ортогенезу.
2. У соціальних та політичних концепціях — процес формування або правління найкращої, найбільш обдарованої частини суспільства (аристократії у широкому розумінні).