У біології це один із механізмів еволюційних змін, коли відхилення при зачатку органів на початкових етапах ембріонального розвитку визначають перебіг усіх наступних стадій. Внаслідок цього формування даного органа не відтворює шляху, пройденого в процесі філогенезу його предка.
-
архалук
Архалук — це традиційний кавказький верхній одяг, що був поширений як серед чоловіків, так і серед жінок. Він має розстібний крій, приталену форму та глибокий виріз на грудях. Чоловічий варіант відрізняється довжиною (довгополий), тоді як жіночий є коротшим.
На Русі архалуком називали верхній одяг, подібний до чумарки. Його виготовляли з яскравої вовняної або шовкової тканини, часто смугастої. Такий одяг застібався на гачки і був, по суті, ватянкою або одним із різновидів домашнього чекменя.
-
архангел
У християнстві архангел — це небесний дух, що належить до вищого ангельського чину.
-
архангельський
Прикметник, що утворений від іменника «архангел» і виражає належність чи зв’язок із цим поняттям.
Це слово фігурує в художньому уривку, де персонаж Василь, похилившись над книгою, переглядає різні рядки. У його думках спливають слова: «Бог… божеський… архангел, архангельський…», що створюють похмурий, гулкий відбиток у голові, наче у закритому просторі (цитата з твору Панаса Мирного, том IV, 1955 р., сторінка 80).
-
архантроп
Представник найдавнішої групи викопних людей, що існували в ранньому палеоліті.
-
архантропи
Архантропи — це найдавніші викопні люди, такі як пітекантроп, синантроп, атлантроп та інші, які мали схожий ступінь еволюційного розвитку та тип культури. Їхні кісткові рештки були виявлені на територіях Азії, Африки та Європи.
Слово “архантроп” також використовується як загальна назва для найдавнішої викопної людини.
-
архар
Архар — це дикий баран, що мешкає в гірській місцевості Центральної Азії.
-
архарівець
Дивись статтю «архарівці».
-
архарівці
Це слово спочатку використовувалося як прізвисько для російських поліцейських, утворене від прізвища московського обер-поліцмейстера початку XVIII століття Миколи Архарова.
У подальшому воно стало загальним позначенням типу людей, для яких характерні надзвичайна бездуховність і безглузда жорстокість. Так називають також відчайдушних і спритних злочинців, бешкетників, безпутних осіб і волоцюг.
-
архаровець
Слово «архаровець» (рід. відм. архарівця) належить до чоловічого роду та вживається як лайливе позначення. Воно описує людину, схильну до бешкету, безпутного способу життя, або ж босяка й волоцюгу.
Ілюстрацією вживання може слугувати діалог, де один персонаж [Катя], почувши, що інший [Михайло] хоче одружитися з дівчиною через її спортивні перспективи, з несхваленням вигукує: «От архаровець!» (В. Собко, зб. «П’єси», 1957).
Інший приклад демонструє, як слово характеризує групу осіб, що жорстоко й варварськи поводяться з технікою: «…коли ті архарівці так жорстоко й по-дикунському знущалися з машини» (А. Кучер, «Прощай…», 1957).