Процес усунення та нейтралізації побутових відходів.
Комплекс заходів, спрямованих на підвищення санітарних норм і оздоровлення території.
-
асептика
Асептика — це медичний термін, що означає систему профілактичних заходів. Вона спрямована на запобігання інфікуванню поранень через обробку та знезараження всіх інструментів, матеріалів і предметів, які контактують із раною під час хірургічного втручання, терапії чи інших маніпуляцій.
Наприклад, під час вакцинації тварин шляхом введення вакцини в підслизову оболонку необхідно суворо дотримуватися правил асептики, призначених для індивідуального щеплення (Соц. твар., 2, 1956, 52).
-
асептичний
Асептичний, -а, -е (медичний термін). Такий, що має властивість знезаражувати або перебуває в знезараженому стані.
— Оце так силач! Який грудняк! А плече яке ж! — із захопленням промовляв лікар, промиваючи перекисом водню жахливу рану Орлюка та закриваючи її асептичною пов’язкою (Довж., Зач. Десна, 1957, 309).
-
асертивний
Асертивний, -а, -е: ** Асертивна поведінка – це впевнений, але неагресивний стиль спілкування, за якого особа чітко розуміє та відстоює власні права та наміри, однак при цьому поважає й бере до уваги права та інтереси інших. Така модель взаємодії є корисним інструментом міжособистісного спілкування, що допомагає запобігати агресії та маніпуляціям у діалозі. Тренування асертивної поведінки зазвичай використовують для подолання соціальних страхів, воно вчить альтернативним, впевненим способам дій.
Асертивне судження – це висловлювання, що лише фіксує факт, без його оцінки.
-
асертивність
Асертивність — це якість особистості, що полягає в самостійності та незалежності від сторонніх думок і тиску. Вона проявляється у вмінні керувати своїми вчинками, аргументовано підтримувати власну позицію, дотримуючись при цьому етичних норм і прав оточуючих.
Також ця риса включає збалансовану реакцію на зауваження та готовність чітко відмовляти (собі чи іншим), коли ситуація того потребує. Завдяки асертивності поведінка людини стає адаптивною, різнобічною та гнучкою.
-
асерторичний
Асерторичний – це такий, що має характер твердження, є встановленим і достовірним.
Асерторичне судження – це таке судження, де просто констатується певний факт, без зазначення його логічної обов’язковості чи необхідності.
-
асесор
Історичний термін, що позначав засідателя (члена) таких установ, як казенна палата, військовий суд тощо. У народній творчості згадується, наприклад, у контексті переслідувань: “Асесори, ісправники За мною ганяють, — Більше ж вони людей убили. Як я гріхів маю!” (Народна лірика, 1956). Також на цю посаду в 1777 році був прийнятий О. Радищев, який обійняв місце асесора в комерц-колегії (Вісник АН, 1949).
Окремим різновидом був колезький асесор — це цивільний чин восьмого класу за табеллю про ранги в Російській імперії до революції. Зокрема, у віці двадцяти восьми років цей чин отримав письменник Микола Гоголь (Полтава, “Дитинство Гоголя”, 1954).
-
асесорський
Асесорський — історичний прикметник, що походить від іменника “асесор” і позначає належність чи властивість до цієї посадової особи.
Його вживання засвідчено в літературному джерелі:
“Були посли се од Латина, і всі асесорського чина” (Котляревський І., 1952, стор. 269).
-
аси
У германо-скандинавській міфології існує два основні роди божеств: Аси та Вани. Аси становлять один з цих божественних кланів, тоді як іншим є Вани. Колись між давнішими Ванами та молодшими Асами спалахнула війна, яка завершилася укладенням миру. Ця угода закріпила провідну роль Асів. Для зміцнення миру обидва роди обмінялися заручниками: деякі Аси оселилися серед Ванів, а частина богів з роду Ванів перебралася жити до Асгарду. Сфера впливу Асів — це перш за все влада й бойові дії, на відміну від Ванів, які уособлюють родючість та землеробство.
АС — розмовне позначення льотчика-винищувача, що володіє видатною майстерністю пілотування та ведення повітряного бою. Як приклад використання: «Льотчик кріпкий був. Ас!» (Вишня, І, 1956, 256).
-
асигнат
Дивись значення слова «асигнувати».