Жіночий відповідник до іменника «астронавт».
-
астронегатив
Негативний фотознімок небесних світил, отриманий шляхом зйомки через астрограф або інший телескопічний пристрій.
-
асоціювання
Асоціювання — це іменник середнього роду, що в психології означає процес, який відбувається внаслідок дієслів «асоціювати» та «асоціюватися».
-
асоціювати
Асоціювати — це психологічний процес, що може мати як доконаний, так і недоконаний вид, і полягає у встановленні зв’язків між різними явищами, уявленнями та подібними психічними елементами. Людському розуму достатньо зустріти в зовнішньому середовищі певний предмет або факт, щоб це сприйняття запустило низку пов’язаних з ним спогадів, явищ або подій. Здатність до такого асоціювання, як зазначається в науковому джерелі, машині, безсумнівно, не властива.
-
асоціюватися
АСОЦІЮВАТИСЯ, -юється, недок. і док., психол. Утворювати зв’язок у свідомості на основі асоціації (у 3-му значенні).
-
аспарагін
Аспарагін — це амінокислота, тобто органічна сполука, що містить азот. Вона входить до складу білків. Цю речовину вперше виділили із пагонів рослини спаржі. Її важливою функцією в організмі є нейтралізація аміаку, який утворюється в процесі розщеплення білків.
-
аспарагіновий
Визначення стосується аспарагіну.
Аспарагінова кислота — це органічна сполука класу амінокислот, яка є структурним компонентом білкових молекул, а також утворюється як проміжна речовина в процесах азотистого метаболізму в організмах тварин і рослин.
-
аспарагус
Аспарагус, -а, чол. рід. Це рослина, що належить до роду спаржі, має пишну густу зелену масу та часто культивується в домашніх умовах. Інша назва — варнак. У художній літературі (Автом., «Щастя..», 1959, с. 37) зустрічається опис густого аспарагуса, порівняного з папороттю.
-
аспаркам
Цей медичний препарат призначають для терапії таких станів: недостатність серцевої діяльності, аритмії, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, хронічні порушення кровообігу, а також шок різного походження.
-
аспект
книжн. Кут зору, під яким аналізують об’єкти, феномени чи ідеї.
Фонетику Шевченка (у розрізі історичного розвитку) від сучасної літературної, власне, відрізняють лише несуттєві особливості (Пит. походж. укр. мови, 1956, 18).
Мрійливість та фантазія [хлопця] були настільки інтенсивними, що часом життя, здавалося, протікало одночасно у двох площинах, що суперничали одна з одною, — реальній та вигаданій (Довж., І, 1958, 13).