Атанасович — українське прізвище, що походить від імені Атанас (варіант церковного імені Афанасій) та патронімічного суфікса -ович, що означає “син Атанаса”.
-
атапаський
1. Стосується до групи індіанських народів (атапаски, атабаски), що мешкають переважно на північному заході Північної Америки (на Алясці, у Канаді та західних штатах США), або до їхніх мов, культури.
2. Стосується до мовної сім’ї на-дене, до якої входять мови народів атапаски, а також мови тлінкіти, навахо, апачі та ін.
-
атапульгіт
Атапульгіт — рідкісний глинистий мінерал, водний силікат магнію, що має волокнисту структуру та використовується як адсорбент, загущувач та носій каталізаторів у промисловості.
-
атарактик
1. Фармакологічний засіб (лікарський препарат), що сприяє зняттю тривоги, страху, внутрішньої напруги та досягненню спокою, не порушуючи при цьому значно свідомість; транквілізатор.
2. У філософії, зокрема в епікурейців та стоїків — стан душевного спокою, безтурботності, незворушності, досягнення якого вважалося вищою метою та щастям мудреця.
-
атарактичний
1. (у філософії, особливо про етичну концепцію) Спрямований на досягнення атараксії — стану душевного спокою, безтурботності та свободи від тривог; такий, що заспокоює, усуває хвилювання.
2. (у медицині та фармакології) Про лікарський засіб: що має заспокійливу дію, зменшує тривогу та емоційне напруження; седативний, транквілізуючий.
-
атаралгезія
Атаралгезія — у медицині: зниження або відсутність чутливості до болю під впливом транквілізаторів (атарактичних засобів), коли тактильна чутливість зберігається.
-
атачит
Атачит — власна назва мінералу, водного арсенату міді з хімічною формулою Cu₅(AsO₄)₂(OH)₄·2H₂O, який утворює зелені кристали або масивні агрегати.
-
атена
1. У давньогрецькій міфології — богиня мудрості, знань, справедливої війни, ремесел та мистецтв, покровителька міста Афіни; одна з дванадцяти верховних олімпійських божеств (відповідає давньоримській Мінерві).
2. Переносно — втілення мудрості, розуму, стратегічного мислення або досконалої майстерності в якійсь галузі.
-
атентатник
Особа, яка здійснює або намагається здійснити атентат (політичне вбивство, замах на державного чи громадського діяча).
-
атенуйований
1. (у медицині, біології) такий, що має послаблену (знижену) патогенність, вірулентність або активність; ослаблений (про мікроорганізми, віруси, токсини).
2. (у техніці, фізиці) такий, що став менш інтенсивним, послаблений у силі або якості (про сигнал, випромінювання тощо).