Словник Української
1. Власна назва рідкісного мінералу, різновиду польового шпату (анортоклазу), який зустрічається у вигляді вкраплеників у деяких вулканічних породах.
2. Застаріла назва гірської породи, яка в сучасній петрології відповідає порфіру з великими вкраплениками польових шпатів у дрібнозернистій основній масі.
Вазодилатин — біологічно активний пептид, що виконує функцію потужного ендогенного вазодилататора (розширювача судин); виділяється з ендотелію судин і призводить до їх розслаблення, знижуючи артеріальний тиск.
Фізіологічне або патологічне розширення просвіту кровоносних судин (переважно артерій і артеріол) внаслідок розслаблення гладеньких м’язів їхніх стінок, що призводить до збільшення кровотоку та зниження артеріального тиску.
Ґовдя — власна назва села в Україні, розташованого в межах Івано-Франківської області, Яремчанської міської ради.
Евплоїдія — стан клітини або організму, при якому кількість хромосом у ядрі становить ціле кратне основному, гаплоїдному, набору (наприклад, диплоїдний, триплоїдний, тетраплоїдний).
Евплоїдія — нормальний, збалансований набір хромосом, протилежний анеуплоїдії (наявності додаткових або відсутності окремих хромосом).
1. Лікарський засіб або речовина, що викликає розширення кровоносних судин (вазодилатацію), знижуючи їхній тонус і опір потоку крові, що призводить до покращення кровопостачання тканин і зниження артеріального тиску.
2. Фізіологічна речовина в організмі (наприклад, оксид азоту, деякі простагландини), яка природним чином регулює розширення судин.
1. (від англ. hazard — небезпека, ризик) У спортивних іграх з м’ячем (зокрема в гольфі) — перешкода на полі, що ускладнює гру, наприклад, піщаний або водний бункер.
2. (заст.) Небезпека, ризик; випадковість, що може призвести до негативних наслідків.
Евплоїд — організм або клітина, які мають характерний для свого виду набір хромосом, кратний основному (гаплоїдному) числу, наприклад, диплоїдний, триплоїдний тощо.
Вазодепресія — медичний термін, що означає патологічний стан, який характеризується зниженням тонусу судин (переважно венозних) і розширенням їх просвіту, що призводить до зниження артеріального тиску та порушення кровопостачання органів і тканин.