1. Хімічна сполука, утворена в результаті взаємодії оксиду алюмінію з оксидом іншого металу, що належить до групи алюмінатів.

2. Мінерал, природна сполука на основі алюмінію, який є солями алюмінієвих кислот.

Алюмінотерапія — застарілий метод лікування, заснований на внутрішньому або підшкірному введенні препаратів алюмінію (наприклад, у вигляді розчину квасців) для пригнічення функції потових залоз, зокрема при підвищеній пітливісті.

Алькагест — у середньовічній алхімії гіпотетичний універсальний розчинник, здатний розчиняти будь-які речовини, включаючи золото; часто ототожнювався з “філософським каменем”.

Алькагест — у переносному значенні: символ абсолютного засобу для розв’язання будь-якої складної проблеми, універсальний ключ.

1. Посадовець місцевого самоврядування в Іспанії, Португалії та країнах Латинської Америки, який виконує функції мера, судді та голови міської ради.

2. У середньовічній Іспанії — комендант фортеці або військовий губернатор міста.

1. Історична фортеця або палац маврів (мусульман) в Іспанії або Португалії, часто перебудована християнськими правителями після Реконкісти.

2. Назва королівського палацу в деяких містах Іспанії (наприклад, в Сеговії, Толедо), що походять від таких мавританських фортець.

3. У широкому вжитку — велика та пишна резиденція, палац, що нагадує своєю архітектурою іспанські альказари.

Альклед — власна назва торгової марки композитного матеріалу, що являє собою тонкий шар чистого алюмінію, термічно з’єднаний з серцевиною з іншого металу або сплаву (наприклад, дюралюмінію), що забезпечує високу корозійну стійкість та міцність.

Альклед — загальний термін у металургії та матеріалознавстві для позначення біметалевих листів або смуг, де обидва шари (плакуючий та основа) є алюмінієвими сплавами, з’єднаними між собою в процесі гарячого прокату.

1. (релігійний термін) Священна книга ісламу, що містить відкровення, дані Аллахом пророку Мухаммеду через архангела Джибраїла; Коран.

2. (історичне) Застаріла назва Корану, що вживалася в українській мові переважно в давнішій літературі та публіцистиці.

1. (від нім. Alm — гірський луг) У німецькомовних регіонах, особливо в Альпах — високогірний луг, що використовується як пасовище для худоби влітку; альпійський луг.

2. (від нім. Alm) У Австрії, Німеччині, Швейцарії — невелике гірське господарство, ферма або хатина на такому лузі, де проживають пастухи та виробляють молочні продукти влітній сезон.

1. (історичне) Назва приладу для визначення висоти небесних тіл, що був попередником сучасного секстанта; астролябія.

2. (астрономічне) Назва зоряного каталогу та трактату з супровідними таблицями, створеного Клавдієм Птолемеєм у II столітті нашої ери; повна назва — «Математичний збірник» (грец. «Μαθηματικὴ Σύνταξις»), відома в арабському світі та Європі під спотвореною назвою «Альмагест».

1. Урочиста, часто жартівлива назва вищого навчального закладу, який закінчила певна особа; уживається переважно у виразі «моя альма-матер».

2. Первісне значення (лат. alma mater — «матуся-годувальниця»): у Стародавньому Римі — епітет богині-матері; пізніше — поетична назва для батьківщини, міста, що дало освіту або годувало.