1. (військ.) Проводити рекогносцирування — обстеження місцевості, позицій противника тощо з метою збору розвідувальних даних.
2. (перен., рідк.) Уважно ознайомлюватися з чим-небудь, вивчати обстановку або ситуацію перед початком якоїсь діяльності.
Словник Української Мови
1. (військ.) Проводити рекогносцирування — обстеження місцевості, позицій противника тощо з метою збору розвідувальних даних.
2. (перен., рідк.) Уважно ознайомлюватися з чим-небудь, вивчати обстановку або ситуацію перед початком якоїсь діяльності.
1. Пристрій або програма для запису (кодування) аналогового аудіо- чи відеосигналу у цифровий формат.
2. Спеціалізований пристрій, призначений для перезапису інформації з одного цифрового носія на інший, часто з конвертацією форматів.
3. У професійній аудіотехніці — модуль або окремий блок у складі мікшерного пульта або обчислювальної системи, що здійснює аналого-цифрове перетворення звуку.
1. У католицькій церкві — особа, яка бере участь у реколекціях (короткочасних духовних вправах, спрямованих на поглиблення віри та внутрішнє оновлення).
2. У широкому сенсі — людина, яка присвячує певний час духовним роздумам, молитві та усамітненню для переосмислення свого життя.
1. У католицькій традиції — духовні вправи, період інтенсивних молитов, роздумів і настанов, що проводяться у відокремленому місці (найчастіше в монастирі або спеціальному будинку) для поглиблення віри та духовного відродження.
2. Зазвичай у множині — назва конкретного заходу, циклу лекцій або серії духовних роздумів, організованих церковною громадою чи орденом.
Реколекціоніст — прибічник католицького чернечого ордену реколектів, що виник у XVI столітті в Іспанії як відгалуження ордену францисканців-обсервантів і характеризувався особливо суворим аскетичним способом життя.
Реколекціоніст — член католицької чернечої громади, яка дотримується статуту реколектів.