1. Мешканець або уродженець міста Версаль у Франції.
2. Історичний термін: прибічник Версальського уряду на чолі з Адольфом Тьєром під час придушення Паризької комуни 1871 року; у більш широкому значенні — представник реакційних, консервативних кіл.
Словник Української
1. Мешканець або уродженець міста Версаль у Франції.
2. Історичний термін: прибічник Версальського уряду на чолі з Адольфом Тьєром під час придушення Паризької комуни 1871 року; у більш широкому значенні — представник реакційних, консервативних кіл.
1. Фахівець з екології, науковець, який вивчає взаємозв’язки між живими організмами та їхнім середовищем існування.
2. Практик-природоохоронець, діяч, який займається охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів.
Галоліт — торгова марка першого у світі промислового пластмасового матеріалу на основі казеїну (білка молока), винайденого на початку XX століття; використовувався для виготовлення ґудзиків, ручок, біжутерії та інших галантерейних виробів.
Галоліт — виріб (наприклад, ґудзик, гребінець, ручка) з цього матеріалу.
1. (морськ.) невеликий якір допоміжного призначення, що використовується для пересування судна шляхом завезення його на шлюпці та підтягування до нього; застосовується на вітрильних суднах, а також для маневрування на обмеженому просторі.
2. (заст.) загальна назва якоря в українській морській термінології XVIII–XIX століть.
1. Керувати господарством, вести домашнє господарство, дбати про порядок у домі та на подвір’ї.
2. Розпоряджатися чим-небудь, керувати, управляти (наприклад, майном, підприємством).
3. Діяти енергійно, спритно та з ініціативою, братися за щось з умілістю; часто вживається з відтінком осуду про надмірне втручання або непрохане розпорядження.
Еколалія — патологічна, неконтрольована настирлива повторюваність окремих слів, фраз або речень, які щойно були почуті від співрозмовника; симптом деяких психічних та неврологічних розладів.
Еколалія — у лінгвістиці та психолінгвістиці: мимовільне повторення дитиною слів і фраз за дорослими, що є нормальним етапом розвитку мовлення в ранньому віці.
Вероніл — власна назва, що може стосуватися чоловічого імені, поширеного в деяких країнах (наприклад, як варіант імені Веронілло або Вероніліо), або ж використовуватися як літературний персонаж чи історична особа.
Вероніл — у хімії та промисловості: скорочена або розмовна назва полімерного матеріалу “веронілфторид” або його похідних, що застосовуються у виробництві високоміцних волокон, плівок та покриттів.
Вероніл — у ботаніці: народна або діалектна назва деяких видів рослин роду Вероніка (Veronica), зокрема вероніки лікарської.
Галоксерофіт — рослина, пристосована до життя в посушливих (ксерофітних) та засолених (галофітних) умовах середовища одночасно; солестійка ксерофітна рослина.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження.
2. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини подорожникових (раніше відносили до родини ранникових), що мають суцвіття у вигляді китиці, часто з блакитними, рідше рожевими, білими або фіолетовими квітками; звіробій.
3. У християнській традиції — хустка (плат), на якій, за переказами, залишився відбиток обличчя Ісуса Христа, коли свята Вероніка витерла йому піт і кров обличчя на шляху на Голгофу; одна з головних християнських реліквій.
Поступова зміна будови популяції, частої появи певних ознак або генетичної структури виду вздовж географічного або екологічного градієнту, що обумовлена адаптацією до мінливих умов середовища.
Безперервний ряд популяцій, у якому сусідні особини відрізняються менше, ніж віддалені, що утворює плавний перехід між формами в межах одного виду.