Завбачливість — властивість завбачливої людини; здатність передбачати майбутні події, можливі наслідки дій і готуватися до них заздалегідь; далекоглядність, прозорливість.
-
завбачливо
Завбачливо — прислівник, що означає дію, вчинок або ставлення, яке виявляє передбачливість, обачність, турботу про можливі наслідки в майбутньому; з розумінням того, що може статися, із запобіжливістю.
-
завбачливий
1. Який здатний передбачати можливі події, наслідки чогось і вживає заходів для запобігання негативним явищам або підготовки до них; далекоглядний, передбачливий.
2. (У значенні означення) Який свідчить про таку здатність; виконаний з розумінням майбутніх потреб або загроз.
-
завбачитися
Завбачитися — дієслово, що означає передбачити, передчути або заздалегідь уявити можливий розвиток подій, наслідки чогось; зробити припущення про майбутнє на основі наявних знань або інтуїції.
-
завбачити
Побачити, помітити щось завчасно, перед тим, як це стане очевидним для інших або до настання певної події.
Передбачити, передчути майбутню подію, зробити висновок про можливий розвиток ситуації на основі наявних ознак.
-
завбачення
1. Дія за значенням дієслова “завбачати” — передбачення, передчуття майбутніх подій, явищ або наслідків; превентивне усвідомлення чогось.
2. (у філософії, переважно у феноменології) Термін, що позначає інтенційну спрямованість свідомості на майбутнє, передбачувальну увагу або акт очікування, коли предмет ще не даній, але вже уявно передбачається.
-
завбачений
1. Такий, що був передбачений, очікуваний заздалегідь; передбачений.
2. (У паперовій справі) Зазначений, вказаний наперед у документі.
-
завбачатися
1. (у пасивному значенні) Бути заздалегідь передбаченим, обумовленим, запланованим; мати відбутися згідно з попередніми домовленостями чи намірами.
2. (рідше) Передбачатися, очікуватися як можливий розвиток подій у майбутньому.
-
завбачати
1. Передбачати, передчувати щось, що може статися в майбутньому; розраховувати на щось, враховувати щось наперед.
2. (у спеціальному вжитку) Заздалегідь передбачити, обумовити, встановити в законі, договорі, плані тощо.
-
завбачання
Завбачання — спеціально організований, зазвичай урочистий, огляд чого-небудь (наприклад, техніки, спорядження, досягнень) з метою демонстрації готовності, стану або показу результатів роботи; інспекція, огляд.
Завбачання — (заст.) передбачення, пророкування; дія за значенням дієслова «завбачати».