Аподиктичний — це такий, що є достовірним і беззаперечним, оскільки ґрунтується на логічній необхідності.
Аподиктичним називають судження, яке відображає властивості предмета, притаманні йому за будь-яких обставин.
Словник Української
Аподиктичний — це такий, що є достовірним і беззаперечним, оскільки ґрунтується на логічній необхідності.
Аподиктичним називають судження, яке відображає властивості предмета, притаманні йому за будь-яких обставин.
Абстрактний іменник, утворений від значення прикметника «аподиктичний».
Властивість, що відповідає значенню слова «аподиктичний».
Аподітерій — це кімната в давньоримських лазнях, призначена для того, щоб відвідувачі могли зняти одяг.
1. літ. Відносний до апокрифу. Як зауважують дослідники, у цьому рукописному збірнику XVII століття, крім багатьох текстів апокрифічного характеру, міститься також чимало переписаних житій, легенд і проповідей (Фр., XVI, 1955, 322). Наприклад: апокрифічна література.
2. перен., книжн. Недостовірний, фіктивний, такий, що викликає сумнів. Дві сльози покотилися по сухих щоках і впали на ту коробочку з апокрифічними святинями (Н.-Лев., III, 1956, 396).
Щоб дізнатися значення цього терміна, зверніться до статей «апол» та «ди».
Іменник чоловічого роду. Значення цього терміна відповідає слову «апатрид», див. також «зм.».
Стан, за якого політика відсутня як явище або її свідомо уникають.
Свідома позиція нехтування політикою та усунення від неї.
Те саме, що аполітичність — байдужість або навмисне невтручання в політичне життя.
Аполітизм — це поняття, що має таке саме значення, як і слово “аполітичність”.
У 1920-х роках представники літературних організацій “Плуг” та “Гарт” виступали ініціаторами рішучого протистояння як аполітизму й націоналізму, так і шкідливим тенденціям у писемництві України (за даними “Радянського літературознавства”, том 3, 1958, стор. 8).
АПОЛІТИЧНИЙ, -а, -е. Прикметник для позначення особи чи явища, що залишається осторонь або навмисно уникає будь-якої участі в політичних та громадських справах.
Ілюстрація вживання: За твердженням газети “Радянська Україна” від 27 серпня 1946 року, жоден періодичний видання — науковий чи літературно-художній — не може дозволити собі бути поза політикою.
Ілюстрація вживання: У романі “Міжгір’я” (1953) Юрія Яновського персонаж Преображенський, будучи позапартійним і надто вузьким фахівцем, представлений як людина, яка, можливо, абсолютно байдужа до політики.
Аполітичність — це позиція, що полягає в униканні участі в політичному та громадському житті. Як приклад: українські кінематографісти, протистоячи натуралізму, формалізму, безідейності та аполітичності, керувалися в своїй роботі партійними директивами ідеологічного характеру (за даними «Укр. кіномист.», II, 1959, с. 71).