1. (геол.) Пласти гірських порід, що утворилися в результаті заповнення тріщин у земній корі розплавами або розчинами мінеральних речовин; жили.
2. (заст.) Сліди, відбитки, що залишилися від чогось; углиблення, виїмки.
-
штундистка
1. Послідовниця релігійної течії штундизму, що виникла в Україні серед селян у другій половині XIX століття під впливом протестантських ідей, зокрема баптизму; жінка, яка сповідувала цю віру.
2. У переносному значенні — жінка, яка відмовляється від загальноприйнятих норм, правил або авторитетів у певній сфері; уперта, норовлива жінка (застаріле, розмовне).
-
уторити
1. Пробити, протоптати дорогу, стежку, зробити її придатною для ходьби або їзди.
2. (переносно) Домогтися чогось, досягти мети, прокласти собі шлях до чого-небудь.
3. (діал.) Насипати, накласти щось сипке з верхом, з гіркою.
-
штундистський
1. Стосовний до штундистів, їхньої релігійної течії, віровчення або пов’язаний з ними.
2. Характерний для штундистів або для штундизму як явища.
-
хлоридин
Хлоридин — синтетичний лікарський препарат протималярійної дії, що також використовується для лікування токсоплазмозу; діюча речовина — піриметамін.
-
уторитися
1. (про дорогу, стежку тощо) Стати торним, добре протоптаним, зручним для ходьби або їзди внаслідок частого використання.
2. (переносно, розмовне) Отримати поширення, стати звичним, закріпитися (про звичку, спосіб дій, манеру поведінки тощо).
-
уторицею
Уторицею — прислівник, що означає: вдруге, в другий раз; повторно, знову.