Словник Української Мови
1. Особа, яка отримала шість балів за шкалою оцінювання в системі освіти України (найвища оцінка за 12-бальною системою, що відповідає оцінці «відмінно»).
2. Учень або студент, який систематично отримує оцінку «6» (відмінно) з певного навчального предмета або з навчання загалом.
1. Розділ історії, що займається визначенням точних дат історичних подій, встановленням послідовності та взаємозв’язку між ними, а також методами їхнього обчислення.
2. Послідовний перелік історичних подій у їхньому часовому порядку; хронологія.
3. Назва давньої літописної хроніки або збірки хронік.
1. Геометрична властивість фігури або тіла, що характеризується наявністю шести граней; стан належності до категорії шестигранних об’єктів (наприклад, шестигранна призма).
2. У переносному значенні — багатогранність, різноманітність проявів, аспектів або якостей чого-небудь, що може бути розглянуто з шести (або багатьох) різних сторін або точок зору.
1. (діал.) Уважно спостерігати, придивлятися, помічати щось; примічати.
2. (діал.) Розуміти, усвідомлювати, тямити.
3. (діал.) Відчувати, помічати за допомогою нюху; чути запах.
Хронодіагностика — метод дослідження та оцінки функціонального стану організму, заснований на аналізі біологічних ритмів людини для виявлення порушень у їхній структурі та синхронізації, що може свідчити про наявність захворювань або преморбідних станів.
Хронодіагностика — розділ хронобіології та медицини, що займається розробкою та застосуванням діагностичних критеріїв, методик і приладів для вивчення характеристик біоритмів з метою профілактики, ранньої діагностики та контролю ефективності лікування.
1. (діал.) Привчатися, звикати до чогось; адаптуватися до нових умов або обставин.
2. (діал.) Навчатися, здобувати знання або навички; вчитися.
1. Шестиденка — власна назва українського тижневика, що виходив у Львові в 1930-х роках.
2. Шестиденка — періодичне видання (газета, журнал), що виходить один раз на шість днів.
3. Шестиденка — шестиденний робочий тиждень, що був поширений у СРСР до переходу на п’ятиденку.
1. У геології — стратиграфічний підрозділ, одиниця геологічного часу, що відповідає часу існування певного виду, роду або іншої таксономічної групи викопних організмів; використовується в біохронології.
2. У фантастиці, філософії та публіцистиці — умовна зона, простір або пласт дійсності, що має власні, відмінні від звичайних, часові характеристики (наприклад, уповільнений або прискорений перебіг часу).
1. Тривалістю в шість днів; такий, що займає шість днів.
2. Призначений, розрахований на шість днів (про строк, період).
3. Такой, що відбувається, діє, працює протягом шести днів на тиждень (про режим, графік).