Словник Української Мови
Кардіодилатація — медичний термін, що означає патологічне розширення порожнин серця (передсердь або шлуночків) внаслідок захворювань міокарда, клапанів або інших причин, що призводить до порушення його скорочувальної функції.
Кардіодилатація — процедура лікувальної діагностики або лікування, при якій здійснюється механічне розширення (дилатація) звужених ділянок коронарних артерій серця за допомогою спеціального балонного катетера (зазвичай у складі процедури коронарної ангіопластики).
Метод синтезу органічних сполук, заснований на використанні діазосполук, зокрема реакціях діазо-сполучення та заміщення діазогрупи.
Діазометан — органічна сполука, найпростіший алкілдіазо, що має формулу CH₂N₂; безбарвний, отруйний газ із різким запахом, що застосовується в органічному синтезі для метилювання кислот та інших сполук.
Медичний інструмент у вигляді катетера з розширюваним балоном на кінці, призначений для механічного розширення звужених ділянок коронарних артерій серця (ангіопластика) або інших судин.
Діазоматеріал — спеціальний світлочутливий матеріал, зазвичай на паперовій або плівковій основі, що використовується для копіювання та розмноження інженерно-технічної документації (креслень, схем) шляхом діазографії (контактного копіювання в ультрафіолетовому світлі з подальшим проявленням парами аміаку).
Діазоматеріал — готова копія (діазокопія), отримана на такому матеріалі.
Розділ медицини, що вивчає методи реєстрації та аналізу електричних явищ у серці.
Метод функціональної діагностики, що полягає у графічній реєстрації електричної активності серця (електрокардіографія) або механічних явищ, пов’язаних із його діяльністю (наприклад, фонокардіографія).
1. Стосунковий до кардіографії — науки про серце, його будову та функції.
2. Отриманий, здійснений або призначений для дослідження серця за допомогою кардіографа (наприклад, кардіографічне обстеження, кардіографічні дані).
Діазома — у давньогрецькій архітектурі: горизонтальна смуга (пояс) на стовпі (колоні), що розташовується між капітеллю та базою, часто прикрашена вертикальними жолобками (каннелюрами).
Діазома — у давньогрецькому театрі: горизонтальний прохід (проходжена смуга), що поділяв ряди сидінь для глядачів (театрон) на яруси.
1. Медичний прилад для графічної реєстрації електричної активності серця (електрокардіограма) або його механічної діяльності (наприклад, фонокардіограма).
2. Фахівець, який займається кардіографією — проведенням та інтерпретацією досліджень серця за допомогою кардіографа.
1. Фармакологічна назва лікарського препарату (мебгідроліну), що належить до групи блокаторів H1-гістамінових рецепторів і застосовується як протиалергічний засіб.
2. Розмовна назва самого препарату “Діазолін”, що випускається у формі таблеток або драже.