Словник Української Мови
1. Медична процедура введення катетера (порожнистої трубки) в порожнисті органи, судини або протоки організму з лікувальною, діагностичною або відновлювальною метою.
2. Конкретніше — процедура введення спеціального катетера в серце (наприклад, через периферичну артерію) для діагностики його функціонування, стану коронарних судин або для проведення лікувальних маніпуляцій (наприклад, ангіопластики).
1. (діал.) Віддаляти, відсувати щось на значну відстань; пересувати далеко.
2. (перен., діал.) Відтягувати, затримувати виконання чогось на тривалий час.
1. Стосуючись до катетеризації — медичної процедури введення катетера у порожнисті органи або судини з діагностичною або лікувальною метою.
2. Призначений для проведення катетеризації або пов’язаний з нею (наприклад, про кабінет, інструмент, набір).
1. Прислівник, що означає знаходження на значній, помітній відстані; дуже далеко, у віддаленій місцевості.
2. У переносному значенні — про значний часовий проміжок; за багато років, у далекому майбутньому або минулому.
1. Медичний інструмент у вигляді тонкої гнучкої трубки, призначений для введення в природні канали або порожнини тіла людини чи тварини з метою їх спорожнення, промивання, введення ліків або діагностичних речовин.
2. У техніці — пристрій, трубка для вимірювання рівня рідини в закритих посудинах або для відбору проб.
1. Сторона прямокутного трикутника, що утворює прямий кут (протилежна гіпотенузі).
2. Перпендикуляр, опущений з будь-якої точки кола на його діаметр.
1. Зменшувально-пестлива форма до прикметника “далекий”, що вказує на невелику відстань або ступінь віддаленості в просторі, часі чи відношеннях.
2. У переносному значенні — такий, що має незначний зв’язок, віддалене відношення до чогось.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “катер”: невеликий катер, легка швидкісна моторна човен.
2. Розмовна назва легкого швидкісного судна, часто військового призначення (наприклад, торпедний катерок, мінометний катерок).
1. (у філософії, зокрема в працях Г. Сковороди) Духовно, у внутрішньому, істинному сенсі; глибинно, по суті.
2. (заст.) Віддалено, далеко (у просторовому значенні).
1. (в астрономії) Пов’язаний із далекою ділянкою космосу, що знаходиться на великій відстані від Землі або від центру спостереження; віддалений, далекий.
2. (переносно) Надзвичайно віддалений у просторі або часі; такий, що здається дуже далеким, майже недосяжним.