Ацистія — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківської міської громади Білоцерківського району Київської області.
-
аціанофільний
1. (біол.) Про організми, що здатні жити та розвиватися в кислому середовищі; такий, що має властивість ацідофільності.
2. (біол., мікробіол.) Про мікроорганізми (наприклад, деякі бактерії або дріжджі), які використовуються у виробництві кисломолочних продуктів (йогурт, кефір) завдяки здатності активно розмножуватися в кислому середовищі.
-
ація
1. (істор.) Податок на сіль, що існував у Великому князівстві Литовському та на українських землях Речі Посполитої в XVI–XVIII століттях.
2. (фін.) Цінний папір, що посвідчує внесок її власника в статутний капітал акціонерного товариства, надає право на отримання частки прибутку (дивідендів) та участі в управлінні підприємством.
3. (розм.) Короткочасна торгова або маркетингова подія зі знижками, розіграшами, спеціальними пропозиціями для залучення клієнтів; акція.
-
ацуро
1. Власна назва персонажа з аніме-серіалу “Naruto” — Ацуро, член клану Оцуцукі, який володіє унікальними здібностями та є одним з антагоністів у сюжетній лінії “Боруто: Наступні покоління Наруто”.
2. Власна назва персонажа з манґи та аніме “D.Gray-man” — Ацуро, один із персонажів, пов’язаних із організацією “Чорний орден”.
-
ачинськ
Місто в Росії, Красноярський край, промисловий центр на річці Чулим (притока Обі).
-
аччіакатура
Аччіакатура — у музичній термінології: прикраса, що складається з коротких швидких нот (переважно форшлагів), які записуються дрібним шрифтом між основними нотами або над ними та виконуються за рахунок тривалості попередньої ноти, надаючи мелодії витонченості та грайливості.
Аччіакатура — у мистецтві та літературі: стилістичний прийом або художня деталь, що виконує роль витонченого, легкого прикрашання, часто з відтінком вишуканості або манірності.
-
аш
1. Назва першої літери української та інших кириличних абеток.
2. Назва звука, що позначається цією літерою.
3. Форма чого-небудь, що нагадує за обрисом цю літеру (наприклад, аш-подібна дужка, аш-балка).
-
ашар
1. (історичне) Податок на землю та сільськогосподарські продукти, що стягувався в Османській імперії, зокрема на окупованих нею українських землях.
2. (переносне) Важкий податок, гнобляче податкове тягар; символ економічного гноблення.
-
ашарит
1. Послідовник або прихильник ашаризму — одного з основних напрямів ісламської теології (каламу), заснованого в X столітті вченим Абу аль-Хасаном аль-Ашарі.
2. Представник або житель історичної області Аш-Шаара на півдні Аравійського півострова.
-
ашарит
1. Послідовник або прихильник ашаризму — одного з основних напрямів ісламської теології (каламу), заснованого в X столітті вченим Абу аль-Хасаном аль-Ашарі.
2. Представник або житель історичної області Аш-Шаара на півдні Аравійського півострова.