Аранжувати — це дія (як процес, так і результат), що полягає в адаптації музичної композиції, створеної для конкретного ансамблю інструментів або вокальних партій, з метою її виконання іншим колективом виконавців.
-
аранчина
Див. статтю «аранчина».
-
аранчині
Аранчині — це кулінарна страва сицилійського походження, що являє собою кульки з рису діаметром 8–10 сантиметрів. Їх обсмажують або інколи запікають. Зазвичай всередині міститься м’ясна начинка, до якої іноді додають сир моцарелу, томатний соус та зелений горошок. Перед термічною обробкою рисові кульки зазвичай панірують у сухарях. Форма аранчині може бути як округлою, так і нагадувати конус.
-
араньяки
Араньяки — це частина індуїстських священних писань шруті, що містить роздуми про богопшанування, медитативні практики та обряди. Ці тексти присвячені, зокрема, ритуалам, що вважаються надзвичайно небезпечними, тому їх належить освоювати в лісовій глушині, поодаль від поселень.
-
арап
У вживанні, що нині є застарілим, це слово означало негра. У наведеному прикладі з твору Котляревського поромник, сильно засмаглий від сонця, має оддуті губи, «як арап» (Котл., І, 1952, 130).
-
арапахо
Арапахо — це індіанський народ, що належить до корінних народів Північної Америки.
Представник або представниця цього індіанського народу.
-
арапка
Жіночий відповідник застарілого іменника «арап».
-
арапник
Арапник — це довгий канчук, виготовлений зі шкіряного ременя, який застосовували під час полювання для собак. У літературі зустрічаються згадки про його використання як знаряддя для покарання, зокрема в романі Панаса Мирного, де персонаж Олексій Іванович бичував кріпаків, посилюючи удари цим черкеським пристосуванням. Також є опис, де герой твору Бориса Рибака, посміхаючись, піджимав губу та помахував арапником.
-
арахнофобія
Це психічний розлад, що проявляється як ірраціональний та неконтрольований страх перед представниками класу членистоногих, серед яких найчастіше об’єктом фобії стають саме павуки.
-
арбайтувати
Виконувати трудову діяльність, займатися якоюсь роботою.