Словник Української
1. Прикметниковий складний термін, що стосується комбінованого застосування або спільної діяльності артилерійських та стрілецьких (піхотних) підрозділів, родів військ або їх озброєння, наприклад: артилерійсько-стрілецький вогонь, артилерійсько-стрілецька підготовка.
2. Стосовний до військового підрозділу, формування або з’єднання, що поєднує в собі артилерійські та стрілецькі частини, наприклад: артилерійсько-стрілецький полк.
Артиніт — мінерал класу карбонатів, водний карбонат міді, який утворює зелені або блакитні кристали призматичної форми; зустрічається в зонах окиснення родовищ мідних руд.
1. Стосунковий до селища міського типу Артинського (Свердловська область, Росія), його жителів або вироблених там виробів.
2. Стосунковий до села Артинського (колишня назва села Артилів у Львівській області, Україна) або його мешканців.
3. Стосунковий до села Артинського (колишня назва села Артислав у Хмельницькій області, Україна) або його мешканців.
1. (в мистецтві) напрям у європейському живопису та графіці першої половини XX століття, представники якого прагнули поєднати принципи академічного мистецтва (арти) з новітніми формальними засобами авангарду, зокрема футуризму та кубізму.
2. (у літературі) літературна течія в українській поезії 1920-х років, заснована Миколою Бажаном та Євгеном Плужником, що характеризувалася інтелектуалізмом, ускладненою метафоричністю, прагненням до “будівничості” форми та обробки слова як самоцільного матеріалу мистецтва.
Артіоплоїдія — у генетиці: тип поліплоїдії, при якому хромосомний набір складається з парних (парнократних) геномів, тобто кількість хромосом у клітині збільшується на число, кратне двом (наприклад, 4n, 6n, 8n).
1. Навчальні програми або заняття, що орієнтовані на практичне опанування різних видів образотворчого, декоративно-прикладного або сучасного мистецтва (наприклад, живопис, графіка, скульптура, фотографія), часто з елементами теорії та історії мистецтва.
2. (У назвах організацій, студій, проектів) Власна назва конкретних комерційних або громадських освітніх закладів, курсів, що спеціалізуються на навчанні мистецтву.
Артобстріл — скорочення від “артилерійський обстріл”, означає інтенсивний обстріл території, позицій, об’єктів або населених пунктів з артилерійських систем (гаубиць, мінометів, самохідних артилерійських установок тощо).
1. (мед.) Прогресивне захворювання суглобів, що характеризується дегенеративно-дистрофічними змінами в суглобовому хрящі з подальшим ураженням кісток та синовіальної оболонки; остеоартроз.
2. (бот., заст.) Народна назва деяких видів рослин, зокрема гірчака зміїного (Bistorta officinalis) або вовчого тіла (Daphne mezereum).
1. Стосовний до артосу, що стосується артосу (освяченого хліба, який використовується в православному та греко-католицькому богослужінні під час Великодня).
2. Присвячений артосу, призначений для артосу (наприклад, артосний хліб).
1. Метод психотерапії, що використовує художню творчість (малювання, ліпку, інші види образотворчого мистецтва) як засіб для самовираження, психологічної корекції, діагностики та подолання емоційних проблем.
2. Напрям у психотерапевтичній практиці, який ґрунтується на впливі мистецтва на психічний стан людини та застосовується для лікування, реабілітації та соціальної адаптації.