Словник Української
1. (у фармакології) що стосується лікарських засобів, призначених для лікування анафрагії — стану зниженої чутливості організму до подразнення.
2. (у медицині) що має властивість знижувати або усувати підвищену чутливість (гіперстезію) тканин або органів.
1. Властивість або стан, що характеризується відсутністю халінгу (взаємодопомоги, співпраці, обміну ресурсами та знаннями в інтернет-спільноті), соціальною пасивністю та ігноруванням колективних зусиль у віртуальному середовищі.
2. Явище в онлайн-спільнотах, коли користувачі лише споживають контент (читають, дивляться, завантажують), але не роблять жодного внеску у спільну справу — не коментують, не створюють власних матеріалів, не допомагають іншим, уникаючи будь-яких форм цифрової взаємодії та солідарності.
1. Історичний термін для позначення масового переселення населення з родючих районів у важкодоступні, пустельні місцевості (гірські, лісові тощо) з метою уникнення податкового гніту та експлуатації в Стародавньому Єгипті епохи Пізнього царства та періодів іноземного панування.
2. У широкому сенсі — добровільне відокремлення від суспільства, усамітнення; форма соціального протесту або релігійного подвижництва, що полягає у житті в самоті та відмові від мирських благ.
Анахромазія — у медицині: порушення кольорового зору, при якому людина не розрізняє червоний та зелений кольори (форма дальтонізму).
Анахромазія — у біології та психології: повна кольорова сліпота, коли сприйняття світу обмежується відтінками сірого кольору.
1. (про шлунковий сік) такий, що не містить вільної соляної кислоти; з нульовою кислотністю.
2. (про гастрит, стан) що характеризується відсутністю вільної соляної кислоти в шлунковому соку.
1. (у ботаніці) про квітку: така, що має неправильну форму, нездатна до поділу площиною на дві симетричні половини; асиметричний.
2. (у математиці, про граф) такий, що не містить циклів, тобто замкнутих шляхів.
Анація — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Надвірнянському районі; входить до складу Делятинської селищної громади.
1. Наркотична речовина, отримана з конопель (Cannabis sativa), що містить психоактивні сполуки (найчастіше тетрагідроканабінол) та використовується для куріння або вживання в їжу з метою спричинення наркотичного сп’яніння; гашиш, марихуана.
2. Розм. Сама рослина конопель, з якої добувають цю наркотичну речовину.
1. Мешканець або уродженець Англії; англієць.
2. Заст. Представник англійської нації; англійський солдат або колоніальний чиновник (у мовленні населення колишніх британських колоній, зокрема в Індії).
1. Жінка або дівчина англійського походження, що живе в Англії або є її уродженкою; англійка.
2. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, поширеної в Європі та Азії, з яскравими помаранчевими або жовтими квітами; також відома як нагідки, крокіс пізній, негідки (наукова назва: Pilosella aurantiaca або Hieracium aurantiacum).