Словник Української Мови
Літофіли — власна назва українського книжкового видавництва, заснованого у 2016 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також літератури для дітей.
Літофіли — колективна назва засновників, працівників та прихильників однойменного видавництва “Літофіли”.
1. (біол., екол.) Про організми, що віддають перевагу або пристосовані до життя в умовах високих температур, теплолюбний.
2. (геол.) Про мінерали або гірські породи, що утворюються з магми при високих температурах.
Літофіт — рослина, що росте на камінні або серед скель, пристосована до життя на кам’янистих субстратах з мінімальною кількістю ґрунту.
Літофіти — рослини, що зростають на оголених скелях, каменях або серед кам’яних розсипів, пристосовані до життя на субстраті, бідному на органічні речовини та вологу.
Літофон — власна назва українського музичного гурту, заснованого у 2005 році в Києві, що виконує пісні українською мовою в стилі поп-рок та альтернативної музики.
1. (у геології) Пов’язаний з процесами вивітрювання та хімічного перетворення гірських порід і мінералів у приповерхневих умовах під впливом атмосфери, води та організмів; стосовний до гіпергенезу.
2. (у хімії) Стосований до хімічних реакцій або процесів, що протікають за високих температур.
Стосовний до Літохоле, пов’язаний із Літохолею (назва села в Україні).
Літохризографія — власна назва техніки художнього друку, заснованої на літографії з використанням золота або срібла для створення ефекту блискучого металевого відблиску на відбитку.
1. (у фізиці, оптиці) Пов’язаний з літохромією — зміною кольору речовини під дією світла; властивий літохромії.
2. (у хімії, про речовину) Здатний до літохромії, тобто до оборотної зміни свого кольору або спектру поглинання під впливом світлового випромінювання.
1. Проводити літо десь, відпочивати влітку, перебувати влітку в певному місці (зазвичай за містом, на природі).
2. У тваринництві — перебувати на літньому пасовищі, на літньому утриманні (про худобу).