1. (медицина) метод діагностики, що поєднує чотири різні режими ультразвукового дослідження (наприклад, B-режим, спектральну допплерографію, колірну допплерографію та імпульсну допплерографію) для комплексної візуалізації кровотоку та структур органів.
2. (техніка, зв’язок) система або пристрій, здатний одночасно здійснювати передачу та прийом чотирьох незалежних сигналів по одному каналу зв’язку.
3. (архітектура, будівництво) комплекс з чотирьох окремих житлових одиниць (квартир, котеджів), об’єднаних під одним дахом або в одній будівлі.