• антитромбокіназа

    Речовина, що гальмує або блокує дію тромбокінази (тромбопластину), уповільнюючи процес згортання крові.

  • антитромбопластин

    Антитромбопластин — специфічний інгібітор (антикоагулянт) у крові, що перешкоджає утворенню тромбопластину (тканинного фактору зсідання крові) та гальмує початкову фазу процесу згортання крові.

  • антитромбопластиноген

    Антитромбопластиноген — специфічний інгібітор (імуноглобулін), що блокує активність тромбопластиногену (фактора IX системи згортання крові), порушуючи внутрішній шлях активації зсідання крові; виникає в організмі при аутоімунних захворюваннях або вводиться з лікувальною метою як антикоагулянт.

  • антитропний

    1. (у філософії, етиці) такий, що протистоїть або заперечує тропізм (спрямованість до чого-небудь, прагнення), зокрема стосовно людських прагнень і цілей; спрямований на подолання чи обмеження природних устремлінь.

    2. (у літературознавстві, мистецтві) такий, що свідомо порушує або заперечує загальноприйняті тропи (образні вирази, стилістичні прийоми) та художні кліше; спрямований на деавтоматизацію сприйняття через відмову від традиційної образності.

  • антиукраїнський

    1. Спрямований проти України, українського народу, його державності, культури, мови або національних інтересів; ворожий до всього українського.

    2. Такий, що суперечить, завдає шкоди або є неприйнятним з точки зору української ідентичності, цінностей або суспільного блага.

  • антиурядовий

    1. Спрямований проти чинного уряду, його політики чи діяльності; ворожий урядові.

    2. Такий, що виражає несхвалення, протест або опозицію до дій, рішень чи існуючої структури влади.

  • антифазний

    1. (фіз., техн.) Такий, що знаходиться в протилежній фазі коливань або змін відносно іншого об’єкта чи сигналу; зсунутий на 180 градусів.

    2. (біол., мед.) Пов’язаний з антифазою клітинного циклу, коли відбувається реплікація ДНК; що стосується періоду синтезу.

  • антифебрин

    1. (мед., іст.) Застаріла назва лікарського препарату ацетаніліду, що використовувався наприкінці XIX — на початку XX століття як жарознижувальний та болезаспокійливий засіб.

    2. (хім.) Альтернативна (застаріла) назва органічної сполуки ацетаніліду (N-фенілацетаміду), що є похідним аніліну та оцтової кислоти.

  • антифединг

    1. (в радіоелектронній боротьбі) технологія або система заходів, спрямована на протидію федингу — ослабленню радіосигналу через інтерференцію хвиль, що надходять різними шляхами, з метою підвищення стійкості та якості зв’язку.

    2. (в радіозв’язку) комплекс технічних рішень (наприклад, використання рознесених антен, адаптивне кодування), що автоматично компенсують негативний вплив федингу на прийнятий сигнал.

  • антиохійський

    1. Стосунковий до стародавнього міста Антіохія (Антиохія), розташованого на території сучасної Туреччини (нині Антак’я), або до однойменної історичної області.

    2. Пов’язаний з Антіохійським патріархатом — одним з найдавніших східних патріархатів у християнстві, центром якого була Антіохія.

    3. Належний або властивий церковній традиції, літургійній практиці або богослов’ю, що походять із Антіохійського патріархату (напр., антіохійський обряд).