• веретено

    1. Тонкий, загострений з обох кінців дерев’яний стрижень, на який намотується пряжа при ручному прядінні.

    2. Технічний пристрій у формі стрижня або вала, що обертається в підшипниках і слугує для кріплення або приведення в обертання деталей машин (наприклад, у верстатах, прядильних машинах).

    3. Біол. (у клітині) Фігура у вигляді ниткоподібної структури, що утворюється під час поділу клітини (мітозу або мейозу) і забезпечує розхід хромосом до полюсів.

    4. Застаріла назва невеликого млина, що працює за допомогою вітряка.

  • еклесіастерій

    Еклесіастерій — у ранньохристиянській архітектурі: велика базиліка, призначена для зборів віруючих, головна церква міста або монастиря, де здійснювалися урочисті богослужіння та навчання.

    Еклесіастерій — у Візантійській імперії: спеціальна будівля для проведення церковних соборів, синодів та урочистих зібрань духовенства.

  • ґаблище

    1. (діал.) Місце, де ростуть ґаблі (кущі шипшини, терену або інших колючих рослин); густі зарості колючих чагарників.

    2. (перен., рідко) Важкодоступне, заплутане місце; хаотичне нагромадження чогось.

  • галогеновмісний

    Який містить у своєму складі галогени (фтор, хлор, бром, йод, астат).

  • веретенниця

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

    2. Рід комах родини веретенниць (Bittacidae) ряду скорпіонниць, що мають довге тонке тіло, схоже на веретено, та довгі ноги; представник цього роду.

    3. Рід рослин родини гвоздикових (Silene) з товстим коренем та вузькими листками, зібраними в прикореневу розетку; представник цього роду.

  • веретенник

    1. Великий болотяний птах родини баранцевих (Limosa lapponica) з довгими ногами та дуже довгим, прямим або злегка загнутим догори дзьобом, що гніздиться в тундрі, а зимує на морських узбережжях.

    2. Рідкісне, застаріле позначення токаря, який спеціалізувався на виточуванні дерев’яних веретен для прядіння.

  • еклеспастерій

    Еклеспастерій — власна назва середньовічного монастиря, що існував у Константинополі, відомий як один з центрів освіти та переписування рукописів у Візантійській імперії.

    Еклеспастерій — власна назва лікарні або притулку при монастирі в середньовічній Візантії, де надавали медичну допомогу та догляд за хворими і нужденними.

  • галогеновий

    1. Який стосується галогенів — хімічних елементів VII групи періодичної системи (фтор, хлор, бром, йод, астат, теннесин), їх сполук або має їх у своєму складі.

    2. Який працює на основі використання галогенів, зокрема про лампи розжарювання, у колбу яких додано пари галогенів (йоду або брому) для підвищення світлової віддачі та довговічності.

  • веретенечко

    1. Зменшувально-пестливе від слова “веретено” — невелике веретено, тонке веретено, часто вживається в фольклорних текстах та поезії як символ домашнього в’язання, пряління або жіночої долі.

    2. Назва народної дитячої гри, де гостроконечну дерев’яну паличку (веретенечко) розкручують і підхоплюють.

    3. Ботанічна народна назва деяких видів рослин з тонким, високим стеблом або видовженими суцвіттями, що нагадують форму веретена (наприклад, королиця звичайна).

    4. У техніці та ремеслах — деталь, маленький вал або осьовий елемент, що має форму, подібну до веретена.

  • верета

    1. Товста, груба тканина з лляної або конопляної пряжі, що використовувалася для пошиття мішків, ряден, верхнього одягу (свити, кожуха) але в основному — для накриття возів, встелення на підлогу, завішування вікон тощо.

    2. Великий мішок, зшитий з такої тканини.

    3. Рідке, занедбане, часто заболочене лісове урочище, нетрі; важкопрохідна місцевість.

    4. Заст. Верхній одяг (свита, кожух), пошитий з такої грубої тканини.