Ацетил — це органічний залишок, який утворюється з молекули оцтової (ацетатної) кислоти після відщеплення від неї гідроксильної групи.

Структурно він є поєднанням двох менших радикалів: метилової групи та карбонілу.

Ацетон — це безбарвна рідина органічного походження, яка має різкий специфічний запах. Він знаходить широке застосування як розчинник у різних галузях промисловості. До розчинників, окрім води, також належать, зокрема, мурашина кислота та винний спирт (Заг. хімія, 1955, с. 234).

Ацетонемія — це патологічний стан, спричинений збоями в метаболічних процесах та накопиченням у крові ацетонової кислоти. Його клінічними ознаками є різноманітні порушення з боку нервової системи, а також характерне запалення слизових оболонок ротової порожнини та глотки: вони стають яскраво-червоними, втрачають вологість, набувають блиску та відчутно підвищеної температури. Типовими симптомами також є поява різкого запаху ацетону від дихання хворого та у виділеній сечі.

Ацетонурія — це стан, коли в сечі значно збільшується вміст ацетону. Вона виникає при таких захворюваннях та станах, як цукровий діабет, інтоксикація ацетоном, тривале голодування чи інші порушення обміну речовин.

Африката — це складний приголосний звук, що виникає шляхом злиття двох окремих приголосних, наприклад “ц”, “ч”, “дз” або “дж”.

У лінгвістиці африкатами називають складні приголосні, утворені поєднанням змичного (імкненого) приголосного з щілинним (фрикативним) того самого місця творення в артикуляційному апараті.

Цей термін позначає приголосні звуки, які є нерозривним, стягненим поєднанням зімкненого приголосного з фрикативним.

Африката — це складний приголосний звук, що виникає через злиття двох окремих приголосних, наприклад «ц», «ч», «дз» чи «дж».

Африкатами називають приголосні звуки, утворені шляхом стягненого поєднання зімкненого (змичного) приголосного з фрикативним (щілинним), артикуляція яких відбувається в одному й тому ж місці творення.

Афродизіак — це засіб, що застосовується для посилення сексуального бажання (лібідо), збільшення потенції та для гостроти відчуттів під час статевого акту. Термін утворено від імені Афродити, давньогрецької богині кохання.