Це одновалентна група атомів, що утворена атомом азоту, зв’язаним з двома атомами водню. Вона є структурним компонентом, який походить від молекули аміаку, і входить до складу таких речовин, як аміни, амінокислоти та багато інших органічних сполук.

Докладне пояснення терміна наведено за посиланням на статтю “амінокислоти”.

Амінокислоти — це органічні сполуки, що мають кислотні властивості. Вони являють собою безбарвні кристалічні речовини, які в більшості випадків добре розчиняються у воді. Білки будуються з ланцюга таких амінокислот; в рослинних організмах вони синтезуються з аміаку та різних органічних кислот.

Слово «амінокислота» є жіночого роду та має форму «амінокислоти». Його повне тлумачення можна знайти за словом «амінокислоти» у множині.

Дивіться статтю «аміноксидази».

Аміноксидази — це ферменти, які прискорюють реакцію окислювального дезамінування амінів, внаслідок чого утворюються альдегіди, аміак та перекис водню. Вони поширені в організмах тварин і людей (зокрема, в печінці, нирках та кишковій слизовій оболонці), а також присутні у рослин і бактерій. Їхня функція полягає в нейтралізації шкідливих амінів, що виробляються в кишечнику внаслідок діяльності гнильних бактерій.

Амілопектин є одним із основних полісахаридів, що разом з амілозою утворює крохмаль.

Його характерною властивістю є реакція з розчином йоду, внаслідок чого сполука набуває синього кольору.

Речовина практично не розчиняється у воді кімнатної температури.

При взаємодії з окропом вона набухає і формує в’язку, клейку масу, яка становить основу клейстеру.

Завдяки цим якостям амілопектин знайшов застосування як клейова основа, а також використовується у виробництві харчових продуктів.

Див. визначення слова “амілопласти”.

Амілопласти — це один із видів лейкопластів, безбарвних пластид. Ці внутрішньоклітинні структури рослин відповідають за утворення та запасання крохмалю. Місцем їх формування є тканини таких органів, як кореневища, корені, бульби та насіння.