drevosliv.com

Словник Української

  • а-форфе

    Фінансовий механізм підтримки міжнародних торговельних операцій, що полягає в обліку тратт (переказних векселів) на умовах відсутності права регресу. Це означає, що особа, яка купує такий вексель (регресант), повністю бере на себе ризик несплати за ним і втрачає можливість пред’являти вимоги до попереднього власника цього документа (регресата).

    Попередньо зафіксована та затверджена сума платежу, яка не корелює з діями сторони, що отримує кошти. Прикладом може слугувати оплата партії товару на певну загальну суму без чіткого зазначення його кількості в угоді.

    У сфері оподаткування – це попередня оцінка розміру прибутку, яку здійснюють податкові органи у випадках, коли платник податків не веде повноцінного або точного бухгалтерського обліку. Така практика найчастіше застосовується до фізичних осіб-підприємців та фермерських господарств.

  • афотичний

    Афоти́чний, -а, -е — який не отримує сонячного світла; позбавлений світлового випромінювання.

    Афотичний горизонт – це глибинний пласт водного середовища (моря або прісної водойми),  куди не досягать сонячні промені.

    В Афотичній зоні мешкають живі істоти, здатні існувати без світлової енергії.

  • афотобіосфера

    Це зона біосфери, позбавлена доступу сонячного світла.

  • афіцид

    Інсектицид вибіркової дії, спрямований проти представників надродини Aphidoidea; застосовується в сільському господарстві, садівництві та тепличному вирощуванні культур.

  • афіші

    Афі́ші — форма множини від афіша.

  • афіша

    Афіша — це опубліковане в друкованому або рукописному вигляді повідомлення про майбутню культурну чи освітню подію (концерт, виставу, лекцію тощо), яке розміщують на всезагальному огляді.

  • афішка

    Зменшувальна форма до слів «афіша» та «афіш».

  • афішний

    Прикметник, що описує предмети, призначені для розміщення афіш або оголошень. У художньому тексті згадується, як коло таких тумб товпиться група засмаглих козаків, озброєних зброєю (Гончар. Таврія… 1957, 391).

  • афішувати

    Афішувати (док. і недок., перех.) — демонструвати щось публічно, виставляти напоказ із метою привернути широку увагу. У художньому творі зазначається: той, хто володіє якимось товаром, особливістю чи цінною річчю, негайно її виставляє напоказ, афішуючи навіть на вулицях. В іншому літературному прикладі персонаж зазначає, що не розголошувала та не робила загальновідомим факт свого вступу до певної політичної партії.

  • афішуватися

    Афішуватися — це дієслово, що вживається в пасивному стані (означає бути афішованим) та належить до недоконаного виду. Воно походить від дієслова «афішувати».