Альбінізм — це фізіологічна особливість, що полягає у вродженій відсутності типового для певного виду живих організмів пігментного забарвлення шкіри, волосся або очей.

У спеціальній літературі (наприклад, у виданні “Конярство”, 1957, стор. 29) цю ознаку іноді розглядали як прояв виродження.

Альбінос — це жива істота (людина, тварина) або рослина, що має характерні ознаки альбінізму.

Наприклад, птахів з такою особливістю називають альбіносами, як згадується у творі: “Білого горобця мені ніколи не доводилось бачити!.. Такі птахи звуться альбіносами” (Коп., Як вони .., 1961, 86).

Іменник жіночого роду, що позначає особу жіночої статі з альбінізмом.

Альбіон — давня назва Британських островів, яка була відома вже античним грекам. У сучасній англійській мові це слово вживають переважно в офіційному чи високому стилі, тоді як поза межами Англії йому часто надають легкого іронічного відтінку. Вислів «туманний Альбіон», що став крилатим, вказує на характерну для цієї місцевості значну вологість повітря.

Синонім до терміна “аломорфоз”.

Еволюційний шлях, коли споріднені види замінюють одні адаптації іншими, не підвищуючи при цьому загальну складність будови організмів.

Книжне. Щось беззмістовне, позбавлене логіки; явище або твердження, що йде врозріз із законами розумового мислення.

Стилістичний прийом, заснований на умисному порушенні (розриві) логічних зв’язків між поняттями або судженнями для досягнення комічного ефекту, іронії чи інших художніх цілей.

Алогічність, -ності, ж. (книжн.). Абстрактний іменник, утворений від прикметника «алогічний». Дослідження радянських учених-психологів спростовують теорію про алогічність як властивість мислення дітей молодшого та дошкільного віку (Радянська психологічна наука…, 1958, с. 190).

Підпис, що був створений штучно з метою імітації чужого почерку.

Рукописний текст, який є штучною імітацією оригінального почерку.

Документ або запис, який, на відміну від автографа, не є справжнім та автентичним, а переважно являє собою сфальсифікований об’єкт.