Алодипломоносомик — гіпотетична або жартівлива назва для особи, яка має надзвичайно велику кількість дипломів, сертифікатів або інших документів про освіту, часто вживається в іронічному чи саркастичному контексті для позначення надмірного захоплення формальними кваліфікаціями.
-
алоей
1. Рід вічнозелених сукулентних рослин родини асфоделових (Asphodelaceae), поширених переважно в Африці та на Аравійському півострові, багато видів якого (наприклад, алое віра) використовуються в медицині, косметології та декоративному садівництві.
2. Застаріла назва алое, що вживалася в українській мові до середини XX століття.
-
ало-емічний
1. Пов’язаний з алое́мією — рідкісним спадковим захворюванням, що характеризується порушенням обміну порфіринів і проявляється підвищеною чутливістю шкіри до сонячного світла, висипаннями, рубцями та іншими ураженнями шкірних покривів.
-
аломорф
1. У мовознавстві — варіант морфеми, що має ту саму функцію та значення, але відрізняється за звуковим складом; вибір конкретного аломорфа залежить від оточення в слові (наприклад, префікси без-/бес-, закінчення -у/-ю в іменників).
2. У біології — різновид, форма організму, що відхиляється від типової для виду, але не має статусу окремого таксону.
-
аломорфізм
1. (у лінгвістиці) різновид морфеми, що має ту саму функцію та значення, але відрізняється за звуковим чи графічним виглядом, залежно від позиції в слові або оточення (наприклад, різні закінчення відмінків одного й того самого відмінювання, префікси з- / із- / зі-).
2. (у біології) наявність у межах одного виду кількох чітко відмінних форм особин, що не утворюють безперервного ряду переходів (наприклад, різні забарвлення у деяких комах, статевий диморфізм).
3. (у хімії, кристалографії) те саме, що алотропія — існування хімічного елемента у вигляді двох або більше простих речовин, різних за будовою та властивостями.
-
аломорфний
1. (у мовознавстві) такий, що є аломорфом, тобто варіантом морфеми, який виникає внаслідок фонетичних змін і залежить від оточення (наприклад, звукові варіанти закінчення -ий, -ій у відмінках іменника «край»: кра́ю, на кра́ї).
2. (у біології, зокрема в альгології) такий, що має змінну форму, здатний істотно змінювати свою морфологію залежно від умов середовища.
-
аломорфоз
Аломорфоз — у біології (зоології, ентомології): різновид метаморфозу, при якому личинка загальною будовою тіла вже схожа на дорослу особу (імаго), але не має крил і статевої зрілості; неповне перетворення.
Аломорфоз — у мовознавстві: різновид морфологічної варіативності, при якому морфеми (зокрема, афікси) можуть мати різні фонетичні варіанти (аломорфи), що використовуються в різних умовах, наприклад, закінчення -у та -а в українських іменників чоловічого роду в родовому відмінку (стол-у, краю-а).
-
алонже
1. Додатковий аркуш, що вкладається в паспорт або інший документ для продовження його дії або внесення додаткових відомостей.
2. У філателії — частина листа поштової марки з полями, на яких можуть бути надруковані різні написи, ілюстрації або реклама.
-
алопа
Алопа — у давньогрецькій міфології: дочка Керкіона, царя Елевсіна, кохана Посейдона, мати Гіппофоя.
Алопа — у давньогрецькій міфології: німфа, одна з гіад, дочка Атланта та Плейони, сестра Плейяд.
Алопа — у давньогрецькій міфології: одна з нірейд, дочок Нерея та Доріди.
Алопа — у давньогрецькій міфології: дочка фракійського царя.
Алопа — у давньогрецькій міфології: дочка титана Крія, дружина Гіперіона, мати Геліоса, Селени та Еос.
Алопа — рід комах родини жуків-вусачів (Cerambycidae).
-
алопаладій
Алопаладій — рідкісний мінерал, природний сплав паладію з ртуттю, який належить до класу самородних елементів. Хімічна формула: PdHg. Зазвичай зустрічається у вигляді дрібних зерен або включень у платинових рудах.