Це прикметник, що стосується народу афганців та держави Афганістан.
Також ним позначають мову, якою розмовляють у цій країні.
-
афганці
Афганці — це народ, що є корінним та найчисельнішим населенням Афганістану. Форми однини: чоловічий рід — афганець, жіночий рід — афганка. Як зазначено в джерелі (Фіз. геогр., 6, 1957, 100), афганці, поряд з персами, населяють Іранське нагір’я, на відміну від арабів, що мешкають в Аравії.
Слово «афганець» є формою однини чоловічого роду від загальної назви народу «афганці». Для детального тлумачення див. статтю «афганці».
Слово «афганка» є формою однини жіночого роду від загальної назви народу «афганці». Повне пояснення знаходиться в статті «афганці».
-
афедрон
Історичний термін, що позначав місце для відходу.
-
афект
Афект — це психічний стан інтенсивного нервового збудження, що виникає раптово й триває недовго. У психології цим терміном позначають емоційні переживання, які бурхливо й нестримно охоплюють особу, проявляючись у вигляді короткочасних спалахів.
Перебуваючи в афекті, людина втрачає здатність до тверезого мислення; як приклад, у літературному творі персонаж у такому стані безтямно бив стиснутим кулаком у вогонь.
-
афектація
Афектація — це штучність, неприродність у поведінці, манерах або піднесений, надуманий стиль мови. Наприклад, голос може литися рівно, без втоми та без ознак афектації, наче річка. Також можна говорити просто, без афектації, наголошуючи на щирих намірах.
-
афективний
Прикметник «афективний» (а, е) описує щось, що сповнене афекту, тобто має сильну емоційну забарвленість. Наприклад, актор М. К. Садовський, як зазначається, завжди зберігав відчуття міри в тих епізодах ролі, що вимагали емоційного напруження (Мин. укр. театру, 1953, 150).
Також це слово може означати те, що призначене для вираження сильних почуттів. Зокрема, для бурлескних і пародійних творів, коротких оповідань та діалогів властиве вживання гумористичних засобів української мови, що активно включають лексику і фразеологію розмовного, емоційно забарвленого та аналогічного характеру (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 127).
-
афективність
Властивість, що характеризується схильністю до інтенсивних та яскраво виражених емоційних реакцій.
-
афектований
Афектований, -а, -е. Прикметник, що характеризує когось або щось, у чому виявлено афектацію; такий, що позбавлений природності, набуває штучного, вимушеного характеру.
-
афелій
Афелій — це астрономічний термін, що позначає точку на орбіті планети або комети, яка розташована на максимальній відстані від Сонця.
Протилежна точка орбіти, найближча до Сонця, має назву перигелій.
-
афера
Афера — це шахрайська дія, спрямована на одержання зиску, що пов’язана з високим ризиком.
У наведеному контексті залишається єдиний спосіб вплинути на ситуацію: якщо одна з постраждалих від дій Кемпбела осіб подасть на нього скаргу через вчинену аферу (Кулик, “Записки консула”, 1958, 196).