Атріо — це переднє подвір’я при монастирях Латинської Америки, обнесене захисними мурами. Його архітектурні особливості включали портики, розташовані вздовж головної осі, капели по кутах, а також окрему відкриту каплицю біля храму, призначену для індіанців.

Атріум — це центральний закритий двір у житлі давніх римлян, до якого виходила більшість кімнат. Він слугував основним місцем для сімейних зібрань. Тут розташовувався вівтар родинних божеств, а також у спеціальних скринях зберігалися воскові маски предків, які демонстрували родовід господаря. У пишних будинках атріум прикрашали мармуром, розписами на стінах, статуями в нішах та мозаїкою на підлозі. Спочатку в центрі було вогнище, пізніше замінене неглибоким басейном (імплювієм), куди через світловий отвір у даху (комплювій) потрапляла дощова вода.

У ранньому та класичному середньовіччі атріумом також називали оточений галереями двір перед або біля християнського храму. Він призначався для урочистих виходів єпископа до натовпу віруючих під час великих релігійних свят.

У сучасній архітектурі атріум — це багатосвітловий простір, який розвивається по вертикалі, з галереями на поверхах, що ведуть до приміщень різного функціоналу. Якщо такий простір має витягнуту горизонтальну форму і є багатосвітловим проходом, його іноді називають пасажем.

За міфологічними уявленнями стародавніх греків, Атропа була однією з трьох сестер-мойр, її обов’язком було перерізати нитку життя людини, коли наставав її смертний час. Вона виконувала це, не зважаючи на вік, стать чи суспільне становище того, хто мав померти. У образотворчому мистецтві та легендах Атропу зображали як похилу жінку в темному одязі, з ножицями та клубками ниток у руках.

Атропін — це токсична сполука, що її виділяють із таких рослин, як блекота та дурман. Її застосовують у медицині як засіб для знеболення. Дія ліків може бути різною: так, кофеїн і атропін прискорюють серцебиття, тоді як наперстянка його уповільнює.

1. У біології та медицині атрофія — це процес, що характеризується зменшенням об’єму та маси органів чи тканин, що супроводжується послабленням або пригніченням їх функцій. Наприклад, якщо вироблення шлункового соку довго знижене або повністю припиняється, це призводить до атрофії слизової оболонки шлунка (Курс патології, 1956, 287).

2. У переносному значенні це поняття означає втрату чи значне ослаблення певної здатності, почуття або якості.

Атрофодермія — це медичний термін, що позначає низку шкірних захворювань, основним ознакою яких є атрофія шкірних покривів.