Пов’язаний із аргірофільністю.
Такий, що має властивість аргірофільності.
-
аргірофільність
Властивість елементів тканини набувати темного (коричневого або чорного) кольору під час обробки їх розчином срібних солей, якщо в середовищі присутні речовини-відновники.
-
арго
Іменник, лінгвістика. Умовна мова певного соціального кола (наприклад, групи, товариства тощо), що містить особливі лексичні одиниці та вирази, малозрозумілі для непосвячених; жаргон.
-
арґон
Аргон (хімічний символ Ar) — це хімічний елемент, газоподібна речовина, що не має кольору та запаху. Він є складовою частиною атмосферного повітря, проявляє низьку хімічну активність і практично не утворює сполук. Цей газ застосовують, зокрема, для заповнення колб електричних ламп. Його густина приблизно в півтора рази перевищує густину повітря (Заг. хімія, 1955, 273).
-
аргонавт
У давньогрецькій міфології так називали мандрівників, які на кораблі «Арго» вирушили до Колхіди, щоб здобути золоте руно.
-
аргонавти
АРГОНАВТИ, -ів, мн. (однина — аргонавт, -а, чол.). 1. У міфах Стародавньої Греції — учасники легендарної морської експедиції до Колхіди на кораблі під назвою “Арго”, метою якої було здобуття золотого руна. Порівняння: “Як аргонавти в давнину, покинемо свій дім” (Ю. Яновський).
2. У переносному значенні — сміливі мандрівники-мореплавці, що вирушають у далекі незнайомі землі пошуках багатства, пригод тощо. Рідше так називають повітроплавців, дослідників космосу (“аргонавти всесвіту”).
-
ардометр
Цей прилад призначений для вимірювання високих температур, які можуть сягати 1600 градусів Цельсія, а його основною деталлю є спіраль із платини.
-
ардха-мандапан
У традиційній архітектурі Стародавньої Індії це приміщення, що слугувало вестибюлем з колонадою (портиком) і розташовувалося перед входом у мандапа.
-
ареал
книжн. Простір, на якому щось поширюється або мешкає, як-от вид тварин, рослин чи інших об’єктів. Наприклад, картопля як сільськогосподарська культура займає найбільшу за площею територію вирощування (Картопля, 1957, 8).
-
ареалогія
Галузь знань, що досліджує географічні межі поширення певних об’єктів, наприклад, видів флори чи фауни; синонім до терміна “хорологія”.
Напрям у мовознавстві, а саме в етнолінгвістиці, що аналізує особливості народного мовлення, а також елементи традиційної культури (як матеріальної, так і духовної), зосереджуючись на їх територіальному розподілі.