Електричний провідник, призначений для проведення електричного струму певної сили, що вимірюється в амперах.

Амперпровідник — застарілий технічний термін, що вживався для позначення провідника електричного струму, тобто матеріалу або пристрою, зданого проводити електричний струм, одиницею вимірювання сили якого є ампер.

Одиниця вимірювання електричного заряду в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює заряду, який переноситься через поперечний переріз провідника за одну секунду при силі струму в один ампер; позначається А·с; практично еквівалентна кулону (1 А·с = 1 Кл).

Амплідин — власна назва фармацевтичного препарату, що містить діючу речовину амплодипін; блокатор кальцієвих каналів, який застосовується для лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії.

1. (у математиці, зокрема в теорії множин) Операція над множинами, що є узагальненням поняття декартового добутку; побудова множини всіх можливих упорядкованих наборів, де перший елемент належить першій множині, другий — другій тощо.

2. (у лінгвістиці) Розширення, нарощування форми слова шляхом додавання афіксів (префіксів, суфіксів) або інших елементів.

3. (у медицині, застаріле) Накладення, прикладання чого-небудь (наприклад, пов’язки, ліків); аплікація.

Ампліпульсгрязелікування — фізіотерапевтична процедура, яка поєднує одночасне або послідовне застосування двох методів лікування: ампліпульстерапії (вплив на організм синусоїдальними модульованими струмами) та пелоїдотерапії (лікування лікувальними грязями).

1. (техн.) Пристрій або система для автоматичного регулювання амплітуди коливань у різних технічних системах, наприклад, у генераторах електричних сигналів.

2. (мед., іст.) Скорочена назва амплітудного статиста — приладу для реєстрації та аналізу мікротремтіння тіла людини, що використовувався в діагностичних цілях у фізіології та неврології.

1. Електронна лампа зворотнохвильового типу, що використовується як генератор високої потужності в діапазоні надвисоких частот (НВЧ), принцип дії якої заснований на взаємодії електронного променя з повільною електромагнітною хвилею в просторі, де створено кросоване (взаємно перпендикулярне) електричне та магнітне поля.

2. (У широкому вжитку) Потужний генераторний прилад НВЧ-діапазону, різновид магнетрона, призначений для безперервного або імпульсного посилення та генерації коливань у радіолокаційних системах, супутникових зв’язках та інших спеціальних радіотехнічних пристроях.

1. (у римській міфології) один з легендарних царів Альба-Лонги, молодший брат Нумітора, який скинув його з престолу та звелів убити його дітей, а його племінницю Рею Сільвію зробив весталкою; за переказами, був пізніше убитий своїми внучатими племінниками Ромулом і Ремом.

2. (переносно, книжн.) втілення жорстокої, деспотичної влади; узурпатор.