• агонічний

    1. (у філософії, естетиці) Пов’язаний з агонією (в давньогрецькому розумінні — змаганням, суперництвом); такий, що виражає боротьбу, конфлікт, напруження протиборчих сил.

    2. (у мистецтві, літературі) Характеризуючийся гострим драматизмом, трагічним конфліктом, що виникає внаслідок зіткнення героїчних зусиль людини з переважаючими силами долі або обставин.

  • агор

    1. Дрібна розмінна монета держави Ізраїль, що дорівнює 1/100 шекеля.

    2. Старовинна одиниця вимірювання площі, що використовувалася в Стародавній Іудеї та становила приблизно 0,005 гектара (рівна площі, яку можна орати парою волів за день).

  • агора

    1. Головна площа у стародавніх грецьких містах, де збиралися громадяни для обговорення суспільних справ, торгівлі та проведення урочистих дій.

    2. Основна одиниця грошей у сучасному Ізраїлі, що становить одну соту шекеля.

  • агпаїт

    Агпаїт — рідкісний мінерал класу силікатів, натрій-кальцієвий силікат складного складу, що кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь фінського геолога Віктора Акселя Агпа (Victor Axel Hackman).

  • агпаїтовий

    1. Пов’язаний з мінералом агпаїтом, що стосується його властивостей, будови або походження.

    2. Складений з агпаїту або містить його у своєму складі (про гірські породи).

  • агравант

    1. (історичний термін) Посадовець у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який відповідав за безпеку короля (великого князя) під час подорожей, а також за стан доріг і мостів на шляху королівського поїзду.

    2. (сучасний термін) Високопосадовець, який супроводжує главу держави під час офіційних візитів або подорожей і несе відповідальність за організацію та безпеку пересування.

  • аградація

    Аградація — у геоморфології: процес накопичення та відкладення ґрунту, гірських порід або осадових матеріалів (наприклад, річкових наносів, морени) на земній поверхні, що призводить до підвищення рельєфу або утворення рівнин.

    Аградація — у медицині та психології: посилення, загострення симптомів захворювання або психічного стану.

  • аграмантовий

    1. Який виготовлений з аграманту (штучної або природної шовкової, шерстяної, бавовняної нитки, скрученої у вигляді шнурка) або прикрашений ним.

    2. Який має вигляд аграманту, схожий на нього за формою або фактурою.

  • аграмафазія

    Аграмафазія — порушення мовлення, при якому людина втрачає здатність правильно будувати граматичну структуру речення, вживати відмінки, прийменники, сполучники та інші службові частини мови, хоча окремі слова може вимовляти.

    Аграмафазія — один з симптомів афазії (переважно сенсорної), що виникає внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку.

  • агранулярний

    1. (у цитології) такий, що не містить гранул або зернистих утворень у цитоплазмі; незернистий (про деякі типи клітин, їхні структури або компоненти).

    2. (у медицині, гістології) такий, що позбавлений зернистої структури; гладкий (наприклад, про певний вид ендоплазматичного ретикулуму).