1. Медичний термін, що означає підвищення кислотності крові внаслідок порушення кислотно-лужної рівноваги організму; ацидоз.

2. У біохімії — стан, коли в організмі накопичуються кислі продукти обміну речовин або втрачаються лужні сполуки.

1. (фармакологія) Торгова назва лікарського препарату, діючою речовиною якого є бетаїн гідрохлорид; застосовується як засіб, що підвищує кислотність шлункового соку при його недостатності.

2. (хімія, розм.) Скорочена назва нікотинової кислоти (вітаміну РР, вітаміну В₃), що вживалася в медичній та фармацевтичній практиці.

1. Власна назва українського музичного гурту, заснованого в 2017 році, що виконує музику в жанрах альтернативного року та інді-року.

2. У хімії (рідковживане) — група атомів, що визначає кислотні властивості сполуки; кислотний залишок.

1. Хімічний термін, що позначає комплексну сполуку, утворену іоном металу та кислотними лігандами (наприклад, оксалатними, цитратними, етилендіамінтетраоцтовими), які можуть мати негативний заряд; часто стосується аніонних комплексів у розчинах або твердих речовинах.

2. У біохімії та медицині — стійке хімічне об’єднання (хелат) між іонами металів (наприклад, заліза, кальцію) та органічними кислотами, що використовується для транспорту чи депонування елементів у організмі або як лікарська форма для корекції дефіцитів (наприклад, заліза у вигляді глюконатного ацидокомплексу).

Ацидоліганд — у хімії координаційних сполук: ліганд, який може приєднуватися до центрального атома металу через атом кисню, азоту або інший донорний атом, демонструючи при цьому кислотні властивості або походження від кислоти.

Ацидоліз — хімічний процес розщеплення (гідролізу) органічних сполук під дією кислот, що часто використовується для перетворення складних речовин на простіші.

Ацидосполука — хімічна сполука, що містить кислотний залишок, утворений внаслідок заміщення атомів водню в кислоті на атоми металу або інші катіони; солі та інші похідні кислот.

1. (мед.) Торгова назва набору для проведення беззондового дослідження секреторної функції шлунка, що ґрунтується на визначенні кількості уринних аніонів після прийому спеціального реактиву.

2. (мед.) Назва самого беззондового методу діагностики кислотності шлункового соку, що використовує зазначений набір.