• барвитися

    1. Набирати яскравих кольорів, ставати барвистим, різнокольоровим (про природу, пейзажі тощо).

    2. Забарвлювати себе, наносити на себе фарбу або косметику; розфарбовуватися.

    3. Перен. Набирати яскравості, виразності; прикрашатися (про мову, стиль тощо).

  • барвити

    1. Надавати чому-небудь певного кольору, фарбувати, розфарбовувати.

    2. Перен. Надавати чому-небудь певного характеру, особливого забарвлення, змісту; прикрашати, оживляти.

    3. Заст. Робити барвистим, різнокольоровим; прикрашати квітами, візерунками.

  • барвисто

    1. Прислівник до слова “барвистий” у значенні: яскраво, різнобарвно, з багатством кольорів.

    2. Переносно: виразно, образно, емоційно, з яскравими деталями (про мову, опис тощо).

  • барвистий

    1. Який має яскраві, насичені, різноманітні кольори; кольористий, різнобарвний.

    2. Переносно: яскравий, виразний, образний, емоційно забарвлений (про мову, опис, викладення тощо).

  • барва

    1. Властивість тіл відбивати або випромінювати світло певного діапазону довжин хвиль, що сприймається зором людини та створює враження кольору; колір, фарба, відтінок.

    2. Забарвлення, колорит як характерна особливість чого-небудь (наприклад, твору мистецтва, мови, оповідання).

    3. Перен. Характерна ознака, особливість, відтінок чого-небудь (почуттів, явищ, понять).

    4. Заст. Фарба, барвник (речовина для фарбування).

  • барбітуровий

    1. Який стосується барбітурів — солодких кондитерських виробів з тонкого борошна, цукру та яєць, що мають форму коротких трубочок або ріжків.

    2. Який стосується барбітурової кислоти або її похідних (барбітуратів), що використовуються в медицині як снодійні та протисудомні засоби.

  • барбізонський

    1. Стосовний до села Барбізон у Франції, пов’язаний із ним.

    2. Стосовний до групи французьких художників-пейзажистів середини XIX століття, які працювали в селі Барбізон та його околицях, а також їх творчості, що характеризувалася реалістичним зображенням природи та сільського життя на відміну від академічного мистецтва.

  • барбюс

    1. Французький письменник, журналіст і громадський діяч (1873–1935), автор антивоєнного роману “Вогонь”, один із засновників руху “Клуб друзів Радянського Союзу”.

    2. Літературна премія імені Анрі Барбюса, заснована 1946 року у Франції для нагородження творів, присвячених боротьбі за мир і соціальну справедливість.

  • барбуси

    1. Рід риб родини коропових, до якого належать прісноводні види з Азії та Африки, що мають вусики біля рота (наприклад, суматранський барбус, вогняний барбус); популярні акваріумні рибки.

    2. Розм. Загальна назва для різних видів акваріумних рибок роду барбусів, що характеризуються яскравим забарвленням та живою поведінкою.

  • барботуватися

    1. Про рідину: бурхливо кипіти, вибухати бульбашками, коли через неї проходять гази або пара; бурлити, шуміти.

    2. Перен. Про людину: бути у стані сильного збудження, емоційного кипіння; бушувати.