• алхімія

    Алхімія — це містична доктрина епохи Середньовіччя, головною метою якої був пошук чарівної субстанції, відомої як “філософський камінь”. Ця речовина, на думку вчених того часу, давала змогу перетворювати звичайні метали на золото та срібло, а також зцілювати від численних недуг. Саме середньовічна алхімія згодом стала однією з основ для становлення сучасної хімічної науки.

  • альба

    Церковний термін, що позначає елемент богослужбової одежі у католиків: біла довгорукавна туніка вільного крою, яку одягають священики або міністранти під час служби.

    Літературознавчий термін: жанр середньовічної ліричної поезії, куртуазна строфічна пісня, в якій йдеться про ранкове розставання коханців після їхньої таємної ночі.

  • альбакор

    Альбакор — це один із видів тунця, що має світле м’ясо та характеризується високою жирністю.

  • альбана

    Альбана — це білий сорт вина, який виробляють в Італії, зокрема в регіоні Емілія.

  • альбатрос

    Альбатрос — це великий морський птах, що належить до водоплавних. Він має довгі та вузькі крила, а також видовжений дзьоб.

  • альбатросові

    Альбатросові — це родина морських птахів, що належить до ряду буревісникоподібних. Ці птахи відмінно плавають та здатні долати крилаті польотом навіть у штормову погоду. Вони створюють гніздові колонії на острівних територіях. Їхній раціон складається з риби, різноманітних морських безхребетних, а також падла. Ареал поширення родини охоплює води Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

  • альбедо

    Альбедо — це фізична величина, що виражається числом і характеризує здатність поверхні тіла відбивати падаюче на нього променисте випромінювання.

  • алтайка

    Алтайка — це представниця корінного народу, що мешкає в Республіці Алтай Російської Федерації, а також у Алтайському краї.

  • алтайський

    Прикметник, що вказує на належність до народу алтайців або до регіону Алтай.

    Як приклад використання: у творі “Самоцвіти” (1952, сторінка 85) Володимира Панаса Олексійовича згадується, що він провів гостя з Алтаю до цеху з литва чавуну.

  • алтайці

    Алтайці, -ів, мн. (однина: алтаєць, -йця, чол.; алтайка, -и, жін.). Етнічна спільність, яка є корінним народом та складає більшість мешканців Горно-Алтайської автономної області, що входить до складу Алтайського краю РРФСР.

    Алтаєць, -йця, чол. Див. визначення до слова «алтайці».

    Алтайка, -и, жін. Див. визначення до слова «алтайці».