1. Той, хто віддає щось, передає комусь; дарувальник, жертводавець.
2. (у спеціальному вжитку) Особа або установа, яка передає документи, кошти, цінні папери тощо до певного місця призначення або на зберігання.
-
ендоморфія
1. (в математиці) Відображення алгебричної структури (наприклад, групи, кільця) в саму себе, яке зберігає її основні операції та властивості.
2. (в біології) Здатність деяких організмів, зокрема паразитичних грибів, розвиватися всередині тканин рослини-хазяїна.
-
геміаск
Геміаск — власна назва вигаданої істоти з серії фентезі-книг “Хроніки Шаннари” американського письменника Террі Брукса; гуманоїдна раса, що поєднує риси людини та тварини, здатна до магії та має довгі вуха.
-
віддавання
1. Дія за значенням дієслова “віддавати”; передача чогось у чиєсь розпорядження, надання, відпускання.
2. (у спеціальному контексті) Процес або акт віддачі, присвячення себе чомусь (наприклад, служінню, ідеї, справі) або комусь (коханій людині, сім’ї).
3. (застаріле) Відплата, відповідь, відгук на щось (наприклад, на ображення, послугу).
-
ендоморфізм
1. (у математиці, зокрема в алгебрі) Відображення множини або алгебричної структури (наприклад, групи, кільця, векторного простору) саму в себе, яке зберігає її внутрішню структуру та операції.
2. (у біології, антропології) Тип статури людини, що характеризується відносно високим відсотком жирової тканини, м’якими округлими формами, повільним обміном речовин та схильністю до накопичення підшкірного жиру.
-
відгін
1. Дія за значенням дієслова відганяти; примусове переміщення когось або чогось геть, убік, на певну відстань.
2. Частина стада (переважно великої рогатої худоби), що відокремлюється для відгодівлі, продажу чи перегону в інше місце.
3. Застаріла назва відділення, філії або складової частини деяких організацій, зокрема в козацькому війську (наприклад, курінний відгін).
4. У техніці — частина механізму, пристрій або дія, що забезпечує відведення, зсув або видалення чогось (наприклад, відгін пари).
-
геміасинергія
Геміасинергія — у медицині, зокрема в неврології та реабілітології: патологічний стан, при якому спроба виконати довільний рух однією кінцівкою призводить до мимовільного, неконтрольованого синергічного (сочетаного) руху паралізованої або паретичної кінцівки на протилежному боці тіла.
-
відгілок
1. Невеликий гірський хребет, що відходить від основного масиву; бічний відрог гори або пасма.
2. Віддалена, відокремлена частина чогось (наприклад, лісу, селища); гілка, відросток.
3. У геології — бокова частина антиклінальної складки або іншої геологічної структури.
-
ендоморфний
1. (в антропології та соматології) Такий, що має тип статури, для якого характерні м’якість форм, округлість, схильність до накопичення жирової тканини, повільний обмін речовин.
2. (в математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що є ендоморфізмом або стосується ендоморфізму (відображення алгебраїчної структури на себе, що зберігає її операції).
-
відгулень
Відгулень — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.