Словник Української
1. Укладати кабалу, тобто договір про виконання певних робіт або послуг на умовах боргової залежності; ставати кабальним, залежним.
2. (У переносному значенні) Добровільно або через обставини потрапляти в важку залежність, підпорядковуватися комусь або чомусь, втрачаючи волю.
1. (діал.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. (діал., заст.) Власна назва невеликого озера або стариці, зокрема в басейні річки Дніпро.
1. (заст.) Укладати кабалу, договір про залежність, боргове зобов’язання або продаж себе в рабство; підписувати кабальну грамоту.
2. (перен.) Підкоряти, робити залежним, позбавляти волі; обтяжувати важкими умовами.
1. Чоловіче ім’я французького походження, аналог українського імені Яків.
2. Назва короткого, прямого, приталеного жіночого жакета, що був модним у 50-х роках XX століття.
3. Розмовна назва чоловічого піджака або куртки загалом.
Єврокредит — довгострокова міжнародна кредитна операція, що здійснюється на євровалютаному ринку комерційними банками або консорціумами банків.
Єврокредит — позика у євровалюті, надана на строк від одного року до 10–15 років, зазвичай з плаваючою відсотковою ставкою.
Кабалета — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Болградському районі (сучасна адміністративно-територіальна одиниця може змінюватися).
Кабалета — власна назва невеликої річки в Одеській області, притоки річки Кагач.
Жайвір — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Жайвір — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (частина хребта Покутсько-Буковинські Карпати).
1. Платежна картка міжнародної платіжної системи Eurocard, яка історично була поширена в Європі та пізніше об’єднана з мережею MasterCard.
2. Розмовна назва будь-якої банківської картки європейського зразка, призначеної для розрахунків у євро або на території Європи.
3. Застаріла назва картки для оплати міжміських та міжнародних телефонних розмов з таксофонів, що діяла в Європі.
Кабаларій — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (сучасна адміністративна одиниця — Білгород-Дністровська міська громада).
1. Належний жайворонку, властивий жайворонку; стосовний до жайворонка.
2. Призначений для жайворонків, пов’язаний з їх відловом або утриманням (напр., жайворонячі сітки).
3. Переносно: такий, що нагадує своєю поведінкою, легкістю жайворонка; жвавий, бадьорий, соковитий (заст., поет.).