1. Проводити час без діла, нічого не робити, ледарювати; бездіяльнішати, марнувати час.
2. Поводити себе повільно, незворушно, гаяти час; вайлувати, баритися.
-
байдикувати
1. Проводити час без діла, нічого не роблячи; ледарювати, бездіяльнішати.
2. Гаяти час, марнувати його на пусті розваги або безцільне чекання.
-
байдарний
1. Який стосується байдарки (невеликого легкого човна), призначений для неї або використовується у зв’язку з нею.
2. Який здійснюється, відбувається за допомогою байдарки.
-
байдарковий
1. Прикметник до слова «байдарка»; призначений для байдарки, пов’язаний з нею або з пересуванням на ній.
2. Такий, що має форму, конструкцію або призначення, подібні до байдарки (наприклад, про човен).
-
байдара
1. Невелике довгасте судно з дерева або шкіри на дерев’яному каркасі, що приводиться в рух за допомогою весел, характерне для народів Півночі, Сибіру та Далекого Сходу.
2. Розмовна назва для великого, незграбного човна або недоладної, тимчасової човнової конструкції.
3. Заст. або рег. Великий дерев’яний посуд (довгаста діжка) для засолування риби, зберігання продуктів.
-
байдаковий
1. Стосовний до байдаків (річкових плоскодонних човнів), властивий їм; призначений для байдаків.
2. Стосовний до географічного об’єкта Байдакова гора (Байдаків) або інших об’єктів з подібною назвою.
-
байдак
1. Велике річкове вантажне судно з однією або двома щоглами, яке використовувалося на Дніпрі та Південному Бузі для сплаву лісу, хліба та інших вантажів до Чорного моря (XVI–XIX ст.).
2. Рідкий, незграбний човен або велика, незручна човнова конструкція.
3. Переносно: про повільну, незграбну людину або про щось громіздке і неповоротке.
-
байбарити
1. Робити щось повільно, без поспіху, марнувати час; ледарювати, гаятися.
2. Говорити багато і без змісту, базікати, теревенити.
-
байбарисовий
1. Який стосується байбарису (барбарису) — колючого чагарника з дрібними червоними кислуватими ягодами, або виготовлений з його плодів.
2. Який має колір, схожий на стиглі ягоди байбарису; темно-червоний з ледь помітним фіолетовим відтінком.
-
байбаковий
1. Який стосується байбака (рід гризунів Marmota), властивий йому або створений з його матеріалу.
2. У складі зоологічних назв: що належить до роду байбаків або споріднених з ним видів, наприклад, «байбаковий (степовий) борсук» — застаріла назва тхора степового.