Значення
-
Той, хто озорює, пустує, бешкетує; бешкетник, пустун.
-
(у техніці) Пристрій або механізм, призначений для озорення (розпушування, подрібнення) ґрунту, сипких матеріалів тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. озорювач, р. озорювача, д. озорювачеві, з. озорювач, о. озорювачем, м. озорювачеві, к. озорювачу