Значення
-
Той, хто виявляє озорство, пустотливу, жартівливу вдачу; пустун, бешкетник.
-
Заст. Той, хто чинить зло, насильство; лиходій, злочинець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. озорлеці, р. озорлецю, д. озорлецеві, з. озорлець, о. озорлецем, м. озорлецеві, к. озорлецю