1. (Про людину) такий, що зазнав озорства, зґвалтування; збезчещений.
2. (Перен., про місце, територію) такий, що піддався розоренню, спустошенню, нищівному грабунку.
озорений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови