означення-прикметник

[oznɑt͡ʃɛnnjɑ-prɪkmɛtnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Синтаксичний термін, що позначає другорядний член речення, який виражається прикметником (або словосполученням з прикметником як головним словом) і характеризує предмет, вказуючи на його якість, властивість або ознаку; відповідає на питання який? чий? котрий?.

  2. У граматиці — сама прикметникова словоформа, яка виконує в реченні синтаксичну функцію означення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. означення-прикметник, р. означення-прикметника, д. означенню-прикметникові, з. означення-прикметник, о. означенням-прикметником, м. означенні-прикметникові, к. означення-прикметнику

Більше записів