Значення
-
(геоморфологія) Характерна риса рельєфу, що полягає у наявності замкнутих заглиблень, за формою та походженням подібних до озерних улоговин, але часто позбавлених постійного водного заповнення.
-
(астрономія, планетологія) Властивість поверхні небесного тіла (наприклад, планети, супутника), що характеризується наявністю утворень, візуально або морфологічно схожих на озера (наприклад, крижаних озер на Титані).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. озероподібність, р. озероподібності, д. озероподібності, з. озероподібність, о. озероподібністю, м. озероподібності, к. озероподібносте