1. (у давньогрецькій міфології) один з епітетів бога Діоніса, що означає “той, що дає вино” або “винородний”.
2. (первісне значення) солодке, ароматне вино високої якості в Стародавній Греції.
ойнопіон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |