овид

[oʋɪd] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Власна назва давньоримського поета Публія Овідія Назона (43 р. до н.е. – 17 р. н.е.), автора поем «Метаморфози», «Наука кохання» та інших.

  2. Уживається як називний іменник для позначення самого твору або збірки творів цього автора (наприклад, «читати Овіда»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. овид, р. овиду, д. овидові, з. овид, о. овидом, м. овиді, к. овиде

Більше записів